У 1997 році в серіалі «Беверлі-Гіллз, 90210» одна з головних героїнь, типова представниця «золотої молоді», розмірковувала, побачивши, що її брендовий одяг виготовляють іммігранти-раби: «Як ми скажемо Стіву, що фабрика його батька експлуатує робітників?».
Я належу до того покоління підлітків, яке виросло, отруєне американською мрією про Levi's 501 з «червоною етикеткою». Для нас справжнім жахом було з'явитися в класі у джинсах з «помаранчевою етикеткою», які коштували вдвічі дешевше. Деякі батьки купували їх, думаючи, що вони виконуватимуть ту ж функцію. Вони не розуміли прихованих меседжів у кодах першого маркізму, але диявол криється в деталях.