Марін Ле Пен під час пленарного засідання в Національних зборах цього понеділка.

Голова карного суду Парижа, Бенедикт де Пертюї, вже попередила в понеділок перед оголошенням вироку Марін Ле Пен: «Читання буде довгим, бо ця справа виходить за межі суду». Невдовзі після цього вона визнала її винною у розтраті державних коштів і засудила до чотирьох років ув'язнення (два з яких – з електронним браслетом) та п'яти років позбавлення права обіймати посади з негайним набранням чинності. Це значно ускладнює її можливість балотуватися на президентських виборах 2027 року, де вона вважалася фавориткою. Її партія, «Національне об'єднання», отримала найбільше голосів на парламентських виборах у липні минулого року (майже 11 мільйонів) і має найбільше місць у парламенті (124).

Вирок спричинив справжнє цунамі в країні, де дискусія точиться навколо негайного позбавлення права обіймати посади. Ле Пен може оскаржити тюремний термін, але не цей захід, який розділив політичний клас між тими, хто вважає його надмірним, і тими, хто захищає застосування закону.

«Вирок має політичний вплив, але це не політичне рішення. Вирок – це суворе застосування права, оскільки судді побачили, що вона відіграла значну роль у доведеному правопорушенні», – пояснює Жан-Філіп Дерозьє, професор публічного права в Університеті Лілля. «Суд не судив ідеї чи програму, а розтрату мільйонів євро. Хоча наслідки цього рішення є політичними, не можна міняти порядок речей», – заявляє Александра Ваян, генеральний секретар Профспілки магістратів, найбільшої профспілки суддів та прокурорів Франції. Про розділення думок свідчить результат опитування Elabe, проведеного після вироку: 57% французів вважають рішення відповідним фактам.

Навіть прем'єр-міністр Франсуа Байру засудив той факт, що Франція є єдиною країною, де існує така можливість автоматично позбавляти права обіймати посади засудженого. Навіть якщо вирок оскаржено, цей захід залишається чинним до нового вердикту. «Ця справа пояснюється тим, що суд побачив ризик рецидиву, який виправдовується тим фактом, що Ле Пен не визнає правопорушення у доведених фактах. Тому існує ризик, що вона може вчинити їх знову», – додає професор Дерозьє.

Цей захід походить від так званого Закону Сапена, ухваленого у 2016 році, за рік до президентських виборів 2017 року, на яких Еммануель Макрон переміг Ле Пен. Цей антикорупційний закон надав суддям більше повноважень щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади для засуджених виборних осіб. Його було ухвалено більшістю в Національних зборах. Тоді партія Ле Пен мала лише двох депутатів: Маріон Марешаль Ле Пен, племінниця лідерки, яка проголосувала проти, та Жильбер Коллар, який не голосував. Ле Пен тоді ще не мала депутатського мандата.

До набуття чинності закону, «це було необов'язково, суддя мав обґрунтувати, чому він застосовує позбавлення права обіймати посади. Тепер він має обґрунтувати, чому він цього не робить». Саме так сталося цього понеділка у справі Луї Альо, мера Перпіньяна, засудженого до трьох років позбавлення права обіймати посади, але в його випадку без негайного виконання. Було аргументовано, що це зроблено «для збереження свободи виборців, які обрали мера» до винесення вироку.

Це не стосується Ле Пен, яка ще не отримала підтримки на виборах. «Покарання було пояснено та вмотивовано. Позбавлення права обіймати посади – це інструмент, який суд має вже багато років. Він не тільки може його застосовувати, але й повинен, а якщо не робить цього, то має мотивувати своє рішення. Судді застосовують закони. Дивно чути, як політики критикують захід, за який вони самі голосували», – каже Ваян.

Те, що це було застосовано, навіть знаючи, що Ле Пен була фавориткою на 2027 рік, «демонструє, що ніхто не стоїть над законом», додає вона. «Це не будь-який кандидат, це людина з високими шансами на перемогу, і вона вчинила правопорушення, яке не є перевищенням швидкості. У Франції президент має імунітет і добру позицію для спрямування реформ, які звільняють його від відповідальності», – підсилює Дерозьє.

Інші вироки

Це не перший вирок політичній фігурі першого рівня з виборчим впливом. У 2004 році Ален Жюппе, потенційний кандидат від правих на виборах 2007 року, побачив, як його амбіції розвіялися після засудження до 14 місяців ув'язнення та одного року позбавлення права обіймати посади у справі про фіктивні робочі місця в мерії Парижа. Він подав у відставку, і ті вибори виграв Ніколя Саркозі, який сьогодні носить електронний браслет після засудження за зловживання впливом.

У 2017 році інше судове рішення зруйнувало шанси на прихід до Єлисейського палацу колишнього прем'єр-міністра Франсуа Фійона. Його було засуджено до п'яти років ув'язнення та 10 років позбавлення права обіймати посади за шахрайське працевлаштування своєї дружини як парламентського асистента без фактичного виконання нею обов'язків. Фійон оскаржив рішення в апеляційному суді, а потім у Касаційному суді.

Ле Пен оскаржила вирок. Апеляційний суд повідомив у своїй заяві, що очікує на рішення влітку 2026 року. «Це складна справа, з багатьма фігурантами». На тлі заворушень у Національних зборах, політик від «Національного об'єднання» у вівторок знову засудила переслідування з боку правосуддя та процитувала Шарля де Монтеск'є, батька поділу влади: «Немає жорстокішої тиранії, ніж та, що здійснюється в тіні законів і під кольорами правосуддя».