«Буффало» – успіх і вирок

«Буффало» став одночасно його найбільшим успіхом і неминучим вироком. Ранчо в Чіуауа, гігантська плантація розміром з 1000 футбольних полів, здійснило революцію у світі марихуани та з неймовірною швидкістю підняло його, майже неписьменного, на вершину наркобізнесу. У свої 33 роки Рафаель Каро Кінтеро вже був мільйонером, разом зі своїми партнерами керував могутнім Гвадалахарським картелем і підкуповував поліцейських, військових, політиків і суддів по всій Мексиці. Аж поки одного листопадового дня 1984 року сотні солдатів не з'явилися на ранчо, заарештували всіх працівників і спалили близько 8000 тонн марихуани.

Остаточним доказом стала аерофотозйомка ранчо, зроблена завдяки Кікі Камарені, агенту під прикриттям з Американського управління по боротьбі з наркотиками (DEA). Каро Кінтеро заприсягнувся помститися і через кілька місяців жорстоко вбив Камарену та пілота літака. DEA ніколи не забуло цієї образи і з того часу зробило його своєю головною метою. Його ув'язнювали, звільняли та знову заарештовували. Але за всі ці десятиліття вони так і не домоглися бажаної екстрадиції. Доля 40 років йшла по п'ятах за Каро Кінтеро. І цього четверга Сполучені Штати нарешті «зняли скальп» з нього під тиском і погрозами Дональда Трампа. 72-річний наркобарон пізно ввечері прибув до Нью-Йорка. В бежевому тюремному одязі, закутий у кайдани, він вийшов з літака мексиканської армії. На американській землі його чекали більше десятка поліцейських DEA, деякі навіть фотографували його на мобільні телефони. Вендета агентства по боротьбі з наркотиками здійснилася. «Немає місця, де можна сховатися тому, хто викрадає, катує і вбиває агента». Так уряд США оголосив про його другий арешт, у якому також брало участь саме DEA, три роки тому в горах Сіналоа.

Американська юстиція тоді також заявила, що його екстрадиція неминуча. Арешт наркобарона відбувся у делікатний момент у двосторонніх відносинах, у розпал міграційної кризи та лише через кілька місяців після того, як стало відомо, що тодішній президент Андрес Мануель Лопес Обрадор розпустив розвідувальний підрозділ DEA, який діяв у Мексиці з дев'яностих років. Захоплення Кінтеро було розцінене як виплата старих боргів Білому дому, який не тільки вимагав екстрадиції за столом двосторонніх переговорів, але й встановив дату: «обробити до 1 липня 2022 року», згідно з документами мексиканської армії.

Обвинувачення проти Каро Кінтеро у федеральних судах США включають, крім вбивства Камарени, ще три відкриті справи про наркоторгівлю в Техасі, Аризоні та Нью-Йорку. Після його затримання розпочався суд про його екстрадицію. Але процес зайшов у глухий кут через лабіринт юридичних перешкод і інших юридичних засобів захисту з боку його адвокатів. В основі всього лежало насамперед політичне рішення. М'яч завжди був на боці Міністерства закордонних справ, яке має дати згоду на екстрадицію. В новітній історії були випадки експрес-відправок, такі як випадок з Дамасо Нуньєсом, «Ліценціатом», правою рукою «Ель Чапо», якого затримали в 2017 році та екстрадували через рік.

Двері на виїзд до Сполучених Штатів для Каро Кінтеро відкрилися зараз в умовах максимального тиску на Мексику. З моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому на початку року магнат-республіканець розгорнув агресивну стратегію переговорів. Погрожуючи ввести 25% мито на мексиканський експорт, Трамп закручує гайки своєму сусідові, вимагаючи результатів у сфері міграції, торгівлі і, перш за все, у боротьбі з наркотиками. Епідемія фентанілу, яка рік за роком забирає тисячі життів американців, є пріоритетом для нової адміністрації, яка звинувачує мексиканську мафію в тому, що вона заполонила вулиці країни сильнодіючим опіоїдом.

Трамп навіть прирівняв боротьбу з наркотиками до антитерористичної політики, назвавши мексиканські картелі терористичними організаціями. Уряд Клаудії Шейнбаум майже щодня оголошує про низку арештів і вилучень наркотиків. Останнє повідомлення надійшло цього четверга, в той самий день, коли президент США підтвердив, що не надаватиме жодних подальших відстрочок і що мита почнуть застосовуватися з наступного вівторка. Мексика відповіла оголошенням про масштабну операцію з депортації, безпрецедентну в новітній історії.

Крім Каро Кінтеро, найжаданішого трофею, ще 28 наркоторговців, які перебували в різних в'язницях країни, були відправлені на інший берег Ріо-Браво. Серед інших, колишні лідери картелю Лос-Зетас, Мігель Анхель і Омар Тревіньо Моралес, відомі як Z-40 і Z-42, і Хосе Анхель Каноббіо, відомий як Ель-Гуеріто, один з найбільших творців розповсюдження фентанілу в картелі Сіналоа і лейтенант Лос-Чапітос, фракції синів Ель-Чапо Гусмана. Історичний лідер картелі Сіналоа, який відбуває довічне ув'язнення у в'язниці суворого режиму в Нью-Йорку, був екстрадований лише через кілька тижнів після того, як Дональд Трамп вперше прийшов до влади в січні 2017 року.

Історія двох полеглих наркобаронів тісно переплетена. Обидва народилися в Бадірагуато, селі селян у горах Сіналоа. «Ель Чапо», лише на п'ять років молодший за Кінтеро, розпочав свою злочинну кар'єру, будучи лише найманим вбивцею картелю, яким Дон Рафа, одне з його численних прізвиськ, керував разом з Доном Нето і Феліксом Галлардо. Затримання засновників Гвадалахарського картелю, загнаних у кут після вбивства Камарени, прискорило перерозподіл карти злочинності в Мексиці. Так народився картель Сіналоа і почалося сходження «Ель Чапо».

З трьох хрещених батьків сучасного наркобізнесу Каро Кінтеро впав першим. Переслідуваний DEA, він втік до Коста-Ріки з племінницею колишнього губернатора Халіско. Дзвінок дівчини, якій було 17 років, своїм батькам був перехоплений поліцією. Провівши 28 років у п'яти різних в'язницях, він вийшов на волю в 2013 році завдяки юридичній виверті. Суддя вирішив, що його слід було судити не федеральним судом, а судом у його рідному місті, і звільнив його, коли йому залишалося ще 12 років до закінчення терміну. У віці 59 років старий наркобарон повернувся на свободу і в підпілля.

Хоча він і не мав колишньої влади, ФБР попередило, що він все ще представляє загрозу зі своїх володінь між північною Сіналоа, Сонорою і Нижньою Каліфорнією. Повернувшись у справу, він зажадав права вислуги років, шукав союзу з іншим ветераном, Ель Майо Замбадою, якого заарештували минулого року, зібрав невелику армію вірних і вступив у війну з Лос-Чапітосом. Він не зміг повернути владу, за яку отримав прізвисько «Нарко з наркобаронів», і його плани повернутися на вершину зрештою видали його. DEA завербувало інформаторів у його найближче оточення.

«Принц», ще одне з його прізвиськ, знову спійманий минулим. У вироку у справі Камарени було доведено, що 7 лютого 1985 року, коли агент по боротьбі з наркотиками виходив з консульства США в Гвадалахарі, він був викрадений поліцією і переданий Гвадалахарському картелю. У маєтку організації його катували знову і знову, поки лікар підтримував його життя. Коли його тіло було знайдено, з'ясувалося, що він був кастрований і похований живцем.