Посеред своїх щільних графіків артисти Абдулла Міньяві (Янбу-ель-Бахр, Саудівська Аравія, 30 років) та Моріс Лука (Каїр, 43 роки) знайшли час для підготовки нової співпраці, яка поєднує співи традиційної єгипетської та близькосхідної музики у виконанні Міньяві з експериментальними звуками синтезаторів та обладнання Луки. «Для мене це один із найоптимістичніших і найщасливіших альбомів, які я робив у своєму житті. Він натхненний нашим корінням», – анонсує в інтерв'ю Міньяві, композитор, поет, співак, письменник, актор, програміст та мистецька постать, що набула великої популярності під час єгипетської революції 2011 року завдяки своїм виступам на площі Тахрір під час протестів проти тодішнього президента Хосні Мубарака. Міньяві, саудівець за народженням, відчуває себе та представляється публіці як єгиптянин. «Це новий проєкт, який вийде на початку наступного року», – додає Лука, один із головних представників експериментальної та електронної сцени своєї країни.

Вони є двома найважливішими артистами сучасної єгипетської музики, і основою їхньої роботи є співпраця. Кожен бере участь у проєктах з іншими творцями не лише з Близького Сходу, а й з Європи. «Для мене чудово відкривати культури та людей через музику», – зізнається Міньяві. У Мадриді вони розпродали квитки на свій перший спільний виступ в Іспанії, що відбувся минулої п'ятниці в культурному центрі La Casa Encendida в рамках фестивалю Electrónica en Abril. Виступ рекламувався як «подорож крізь сирі емоції та звукові ландшафти, що поєднують силу арабського джазу з електронним мінімалізмом». На цьому концерті шанувальники з Іспанії, Франції та багатьох інших країн змогли почути частину тієї співпраці, що готується між поїздками обох артистів. Лука приїхав після кількох виступів у Лівані та Франції і готується до ще одного заходу в Єгипті, де він працює. Міньяві, який прибув до Мадрида з Перпіньяна (Франція), крім того, щойно випустив перший трек зі свого нового альбому «Peacock Dreams» [Сни павича]. Вони поспілкувалися з журналістами за кілька хвилин до свого концерту в іспанській столиці та за кілька годин до продовження свого музичного турне Європою.

Ви співпрацювали та експериментували з багатьма артистами регіону, але якими б ви назвали основні впливи на вашу творчість?

Моріс Лука: На мене впливали люди, з якими я граю, принаймні останні 10 років. Мені пощастило співпрацювати з багатьма музикантами, і я думаю, що через музику людей, друзів, родини все стає більш еклектичним.

Абдулла Міньяві: Згоден з Морісом. Я люблю ті моменти, коли вдома можу імпровізувати сам, а потім брати найкраще з цих сесій, щоб адаптувати та перекласти це разом з артистом, з яким працюю. Мої натхнення змінюються: раніше я більше схилявся до суфійської музики, потім перейшов до іракської, а зараз слухаю рідкісну та гучну музику Бахрейну та Кувейту. Я все більше рухаюся до Перської затоки, до тієї зони, де народився. Це певною мірою особиста подорож.

Як вплинула на вашу мистецьку творчість політична ситуація в Єгипті та загалом в арабському світі за останні роки?

А. М.: Звичайно, політика є частиною моєї роботи, і я вважаю, що мистецтво – це хороша сцена для обміну ідеями, об'єднання людей чи зміни певних речей... Не всього. Мені пощастило під час єгипетської революції. За рік до того я був у Саудівській Аравії, навчався вдома, записував музику та публікував її в інтернеті. Коли почалася революція, люди почали її слухати, і я опинився ніби дитиною, що грає певну роль у всьому цьому. Поступово я віддалився від цього і почав бачити політику інакше. Майже 10 років потому, в Європі, я продовжую говорити та вказувати на деякі речі, але на іншому рівні. Сьогодні я критикую сучасне життя.

«Коли почалася єгипетська революція, люди почали слухати мою музику, і я опинився ніби дитиною, що грає певну роль у всьому цьому» — Абдулла Міньяві, єгипетський співак і композитор

Ви обидва досягли успіху на європейських сценах. Як ви вважаєте, в чому ключ до цього успіху на Заході, незважаючи на можливі культурні та мовні бар'єри?

А. М.: Я думаю, що крихкість і чесність – це дві ключові речі [в моїй роботі]. Тому, гадаю, моя музика легко передається і сприймається. На сцені я – найбільш прозора версія себе.

М. Л.: Я думаю, це удача. Бути музикантом складно будь-де, але декому щастить, і з'являються можливості, щоб більше людей почули їхню музику.

Щодо Єгипту, чи існують бар'єри для артистів або труднощі для публіки потрапити на ваші виступи?

М. Л.: Це складна тема. Завжди було трохи важко в певних аспектах, але також є доступність іншими шляхами. Організовувати та просувати шоу, як у Європі, не так просто, але існують також інші сцени та інші способи доступу до музики. Ця тема потребувала б цілого окремого інтерв'ю, єгипетська сцена дуже специфічна.

«Якщо ти не відкритий і не допитливий, співпраця стає обмеженою та жорсткою» — Моріс Лука, єгипетський артист

Яку роль відіграє для вас співпраця?

М. Л.: Я думаю, це спосіб бути відкритим і допитливим. Я вважаю благословенням грати з такою кількістю людей, те, що люди зацікавлені працювати з тобою і мати такий зв'язок з музикантами. Якщо ти не відкритий і не допитливий, співпраця стає обмеженою та жорсткою.

А. М.: Це питання компромісу та діалогу. Для мене чудово відкривати культури та людей через музику.

Яку роботу іншого ви б порекомендували?

А. М.: З творчості Моріса я люблю «Elephantine». А «Benhayyi Al-Babhbaghan» [більш відомий як Salute The Parrot] – це ціла інституція на єгипетській сцені.

М. Л.: З доробку Абдулли – альбом «Nigma Enigma».