Сьогодні, о 9:35 за центральноєвропейським часом, після 16 днів обертання навколо супутника, зонд Blue Ghost здійснив посадку на Mare Crisium (Море Криз) на Місяці. Це третя місія в рамках програми Commercial Lunar Payload Services (CLPS) – ключової ініціативи амбітного плану повернення на Місяць за програмою Artemis, в якій співпрацюють США, Європа, Японія та інші країни.

CLPS відкрила двері для участі приватних компаній у транспортуванні науки і техніки на наш супутник. Це, разом із запуском ракет приватними компаніями, знаменує собою відхід від космічної гонки 60-х років, коли дослідження космосу було змаганням між двома державами – Радянським Союзом і США.

У першій спробі програми CLPS зонд Peregrine зіткнувся з проблемами в руховій установці, що змусило скасувати місію, і Astrobotic, компанія, відповідальна за місячний модуль, вирішила знищити його в атмосфері Землі. У другій спробі модуль Odysseus від Intuitive Machines успішно примісячився, ставши першою приватною компанією, яка досягла цього, і першим американським апаратом, який здійснив посадку на Місяць після місії Apollo 17 у 1972 році. Однак, згодом компанія визнала, що, хоча їхній апарат зберіг цілісність, він впав на бік. Blue Ghost, з його двома метрами у висоту і трьома з половиною в ширину, стане, якщо підтвердяться попередні дані, першим приватним зондом програми CLPS, який здійснив ідеальну посадку.

Апарат, що належить компанії Firefly Aerospace, був запущений 15 січня з Космічного центру Кеннеді NASA у Флориді на ракеті Falcon 9 компанії SpaceX. У вантажних відсіках апарата знаходяться 10 наукових і технологічних приладів, які збиратимуть інформацію і тестуватимуть технології, що представляють інтерес для майбутніх місій. Firefly Aerospace стала компанією з найбільшою кількістю приладів NASA на одному посадковому модулі CLPS на сьогоднішній день.

Зонд випробує технології, які допоможуть майбутнім астронавтам безпечно приземлятися на Місяць і на Марс. Також на борту знаходяться місячні ретрорефлектори нового покоління, на які будуть направлятися лазери із Землі для вимірювання з високою точністю відстані до нашого супутника або отримання інформації про внутрішню будову Місяця. Крім того, на Місяці вже знаходиться прилад LISTER, який спробує пробурити отвір глибиною до трьох метрів для вимірювання потоку тепла з-під поверхні. І готовий до розгортання Lunar PlanetVac – свого роду пилосос, призначений для збору зразків реголіту для аналізу та передачі інформації на Землю.

Серед завдань, поставлених перед зондом, 14 березня заплановано зробити знімки високої роздільної здатності сонячного затемнення, яке відбудеться, коли Земля закриє світло Сонця. Через два дні, коли наблизиться кінець місії, планується зняти захід Сонця і показати, як місячний пил починає літати, викликаючи сяйво на горизонті, яке вже задокументував астронавт Apollo 17 Юджин Сернан, остання людина, яка ступила на Місяць. Потім, коли почнеться ніч, яка на нашому супутнику триває два тижні, зонд продовжить збирати інформацію в темряві протягом декількох годин. Загалом місія триватиме два місяці.

Майже через шість десятиліть після того, як 3 лютого 1966 року Радянському Союзу вдалося здійснити м'яку посадку на Місяць за допомогою зонда Luna 9, розміщення апарату на нашому супутнику залишається ризикованим підприємством. Індія, яка посадила свій модуль Vikram у 2023 році і стала четвертою країною, якій це вдалося, зазнала невдачі в попередній спробі у 2019 році. У тому ж році ізраїльська компанія SpaceIL також зазнала аварії, намагаючись стати першим приватним проєктом, який досяг Місяця, подвиг, який також не вдалося здійснити японцям з Ispace у 2023 році.

У цій прискореній космічній гонці з приватним імпульсом очікується, що кораблі продовжать прибувати на Місяць, навантажені інструментами. Минулої середи, 26 лютого, Intuitive Machines запустила посадковий модуль Athena, який планує досягти супутника наступного четверга, 6 березня. Ispace знову спробує посадку з Resilience, але не поспішатиме на шляху до Місяця і, як очікується, прибуде наприкінці травня або на початку червня.

Бурхливий розвиток дослідження космосу відбувається у неспокійний для NASA час, коли агентство перебуває під пильною увагою Департаменту урядової ефективності (DOGE), який очолює технологічний магнат Ілон Маск. Планується переглянути контракти NASA, і агентство має намір виконати президентський мандат «розпочати широкомасштабні скорочення штату, серед іншого». Очікується, що найближчими місяцями, і в очікуванні затвердження Сенатом його призначення, посаду адміністратора обійме Джаред Ісаакман. Мільярдер і комерційний астронавт вже показав, що американська місячна програма йому не до вподоби і що вона є прикладом проблем NASA.