Рішення Сполучених Штатів заморозити військову допомогу Україні ще більше посилило тиск на Німеччину, не лише щодо якнайшвидшого формування коаліційного уряду, але й для визначення плану дій, який дозволить мати необхідні кошти для оборони та, насамперед, для продовження ефективної підтримки України.

Переговори між консерваторами з ХДС/ХСС і соціал-демократами з СДПН прискорилися настільки, що у вівторок вони оприлюднили перші домовленості. Обидві формації хочуть спільно реформувати борговий механізм, щоб дозволити інвестиції в оборону. Крім того, вони домовилися створити спеціальний фонд у розмірі 500 мільярдів євро на десять років для інвестицій в інфраструктуру. «Все, що потрібно», – запевнив лідер консерваторів Фрідріх Мерц, переможець минулих загальних виборів, під час виступу в Берліні. Обидві партії усвідомлюють, що поставлено на карту. Переговори, які розпочалися минулої п’ятниці, продовжилися цього тижня, зосереджуючись головним чином на фінансуванні. Це все ще розвідувальні зустрічі; формальні коаліційні переговори ще не розпочалися, але мета Мерца полягає в тому, щоб вони завершилися «якомога швидше». «Ми усвідомлюємо масштаб завдань, які стоять перед нами, і хочемо зробити перші необхідні кроки з рішеннями, які ми ухвалюємо сьогодні», – запевнив лідер консерваторів. Мерц запропонував провести позачергову сесію парламенту Німеччини, що діє, наступного тижня, щоб можна було ухвалити деякі з цих угод. Щоб мати можливість збільшити витрати на оборону, Німеччина мала два варіанти: реформа боргового механізму, закріпленого в Конституції, або затвердження спеціального фонду, як це вже зробив канцлер Олаф Шольц три роки тому у відповідь на війну в Україні, коли було узгоджено фонд у розмірі 100 мільярдів євро для оборони. Ці кошти є кредитами, які не входять до звичайного бюджету та боргового механізму. Найкращим варіантом, як запевнили у вівторок лідери обох формацій, є реформа обмеження заборгованості. Для його затвердження необхідна більшість у дві третини голосів у Бундестазі. Це означає, що навіть якщо вони також матимуть усі голоси «зелених», їм знадобиться щонайменше ще сім голосів, які мають надійти від депутатів «Лівих» і АдН. Простою більшістю майбутній коаліційний уряд міг би лише оголосити надзвичайну ситуацію та призупинити борговий механізм, але це стосувалося б лише поточного року, тому неможливо було б будувати плани на середньо-довгострокову перспективу. Натомість у парламенті, що йде, вони мають необхідні дві третини голосів.

У розпал цих дебатів економіст Моніка Шніцер, голова так званої ради мудреців, яка консультує уряд Німеччини, нагадала, що не можна гаяти час. «Необхідно надіслати чіткий сигнал Москві та Вашингтону про те, що Європа, що Німеччина, не збирається покидати Україну і що ми будемо швидко та масово посилювати нашу обороноздатність», – заявила вона газеті Rheinische Post. І це можна буде здійснити з достатньою швидкістю та правовою безпекою лише через новий спеціальний оборонний фонд.

Крім того, вона закликала до реформи боргового механізму ― який обмежує нові борги, які держава може брати, максимум 0,35% ВВП, цифра, яка може незначно змінюватися залежно від економічної ситуації ― щоб країна мала «тривале рішення». «Це має супроводжуватися обов’язковими вимогами щодо оборони, інфраструктури та освіти, щоб гарантувати, що кредити не будуть використані для роздачі передвиборчих подарунків».

Бундесбанк ― німецький центральний банк ― також пропонує реформувати борговий механізм, щоб впоратися з новими викликами, але не використовувати його для збільшення соціальних виплат або пенсій. Згідно з чернеткою, яка просочилася в ЗМІ, нові річні запозичення можуть становити 1,4%, якщо борг становить менше 60%, встановлених ЄС. Якщо він вище, він повинен бути на рівні 0,9% ВВП. Це може збільшити обсяг державних запозичень приблизно на 220 мільярдів євро звідси до 2030 року порівняно з поточною ситуацією.