Декількома словами
«Гранд Тур» Міґеля Ґомеша – це захоплива подорож, що поєднує вигадку та документальність, минуле та сьогодення. Фільм переносить глядача у мандрівку країнами Південно-Східної Азії, де розгортається історія кохання та втечі, а також досліджуються теми колоніалізму та втраченого раю. Стрічка вирізняється своєю візуальною красою, гумором та меланхолійним настроєм.
«Гранд Тур»
«Гранд Тур» — це настíльки заплутана для пояснення, як проста для захоплення пригода. Подорож мíж вигадкою та реальнíстю, мíж минулим i сьогоденням, мíж мелодрамою та комедiєю, яка вiдсилає до меланхолiйного свiту «Tabu» (2012), фiльму, в якому Мiґель Ґомеш з порожнього басейну викликав португальське колонiальне минуле i в якому розповiдь також розгалужувалася, щоб говорити з нами — без ностальгiї, але з тiєю неповторною португальською «saudade» — про втрачений рай, представлений через iєратичний образ привида крокодила.
У «Гранд Турi» немає крокодилiв, але є мiсця, якi, реальнi чи нi, потрапляють до тiєї ж спектральної категорiї. Ґомеш, який цим чудовим фiльмом отримав нагороду за найкращу режисуру на минулому Каннському кiнофестивалi, викликає подвiйну чорно-бiлу розповiдь, пронизану двома часовими маршрутами, якi спочатку, здається, рухаються паралельно, поки все не набуває єдиного сенсу. Подвiйна розповiдь вiдбувається в минулому, на початку 20-го столiття, i це iсторiя втечi. Втечi мовчазного англiйця (Едварда), який, побачивши прибуття на Схiд своєї жвавої нареченої (Моллi), вирiшує вiдмовитися вiд своїх зобов’язань i втекти вiд неї без видимого напрямку мiж країнами Пiвденно-Схiдної Азiї.
Знятий у чорно-бiлому кольорi та в декорацiях, Ґомеш у цьому подвiйному маршрутi Едварда проти Моллi викликає стару фантазiю картонних декорацiй з усiєю їхньою дорогоцiнною наївнiстю. Цей невеликий сюжет бере свiй початок з уривка з «Небес Сходу». Подорож з Рангуна до Хайфона, з В. Сомерсета Моема, лiтературна вiдправна точка для того, щоб вiдправитися в той уявний «Гранд Тур», який, як i крокодил з «Tabu», вiдроджується в тiнях.
Але мiж подорожжю Едварда i Моллi, яка наступає на п’яти своєму коханому, Ґомеш знiмає в сьогоденнi тi самi мiсця (М’янма, В’єтнам, Фiлiппiни, Таїланд, Японiя, Китай), додаючи захопливi документальнi шари до класичної вигадки i досягаючи магiчного та дивовижного нового простору мiж ними. Так, на пересувному ярмарку в М’янмi Ґомеш зупиняється перед ручним оглядовим колесом, «механiзмом» якого є молодi люди, що звисають, — мiсце поза часом, як i повторюваний ляльковий театр, який вiдсилає до старовинних народних казок. Не усвiдомлюючи цього (або так, тому що сьогодення врештi-решт заразить минуле i навпаки), Ґомеш занурює нас у подорож поза часом, чия захоплена краса, гумор i смуток утворюють захоплююче власне мiсце.
«Гранд Тур»
Режисер: Мiґель Ґомеш.
У ролях: Ґонсалу Ваддiнґтон, Крiста Альфайате, К’янi Чжао, Жуан Педру Ваз, Тереза Мадруґа.
Жанр: драма. Португалiя, 2024 рiк.
Тривалiсть: 129 хвилин.
Прем’єра: 7 березня.