З трибуни преси Бундестагу відкривається вражаючий вид на зал засідань.

Ті, хто раніше займав лише куток, тепер контролюють чверть місць. Ті, хто був на ідеологічній та географічній периферії, тепер забарвлюють значну частину правого крила у свій символічний синій колір. Вони більше не меншість.

Ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) продемонструвала свою надзвичайну силу на установчому засіданні нового Бундестагу у вівторок.

Зі 152 місцями, що майже вдвічі більше, ніж у попередньому скликанні, вони стали другою за величиною групою в парламенті та очолили опозицію. І все це, не пом'якшуючи своїх меседжів, на відміну від схожих партій, як, наприклад, партія Марін Ле Пен у Франції.

Прихід десятків нових депутатів від АдН після успіху на виборах 23 лютого відкриває нову еру у Федеративній Республіці. З часів закінчення Другої світової війни жодна партія цієї ідеології не мала такої значної народної підтримки. Ніколи їх не було так багато в парламенті. Проте, вже на першому засіданні парламенту ультраправі швидко зіткнулися з межами своєї нової влади.

АдН намагалася, щоб їхній ветеран-лідер Александр Гауланд виголосив першу промову як найстарший депутат. Безуспішно. Правило встановлює, що ця честь належить не найстаршому, а тому, хто найдовше перебуває на посаді депутата. У цьому випадку – посткомуністу Грегору Гізі. Потім АдН висунула кандидата на одну з п'яти віце-президентських посад у палаті: депутата Герольда Оттена. Також безуспішно.

«Це антидемократично», – скаржився в коридорах старої будівлі Рейхстагу Саша Ленсінг, один із нових депутатів АдН, обраний в історичному бастіоні соціал-демократії в індустріальному басейні Руру. «Ситуація не зміниться, доки ми не отримаємо 316 депутатів», – додав він, маючи на увазі кількість місць, яка дала б їм більшість у Бундестазі, – мета, яку вони сподіваються досягти на виборах 2029 року.

Труднощі доступу до влади

Наразі їм складно отримати реальну владу. У Німеччині все ще діє так званий «брандмауер», санітарний кордон, який змушує інші партії відмовлятися від будь-яких угод з ультраправими. У вівторок решта партій, від лівих посткомуністів до християнських демократів, продемонстрували, що «брандмауер» все ще працює.

Коли депутат від АдН заявив про нібито існування «картелю партій», спрямованого на позбавлення їх посад, які, на його думку, належать цій партії, нова президентка Бундестагу, християнська демократка Юлія Клекнер, відповіла: «Більшість, отримана демократичним шляхом, не є картелем».

Так, між звичними ритуалами та намаганнями АдН використати свій виборчий успіх, пройшло перше засідання 21-го Бундестагу. Це інший парламент, незвичний у багатьох аспектах. Він скоротився після нового виборчого закону з 733 до 630 місць. Кількість парламентських груп, після того як ліберали з ВДП не подолали 5% бар'єр на виборах, скоротилася з шести до п'яти.

Незвичайною є також сила АдН, яка збільшила своє представництво з 83 до 152 депутатів, та посткомуністів з «Лівих», які мають 64 депутати. Разом, хоч і перебувають на протилежних ідеологічних полюсах, вони утворюють блокуючу меншість. Саме тому лідер християнських демократів Фрідріх Мерц, переможець виборів і майже напевно майбутній канцлер, поспішив ухвалити, ще до вівторкового засідання, план багатомільярдних запозичень у старому Бундестазі, де такої блокуючої меншості не було.

Першою групою є ХДС/ХСС Мерца з 208 депутатами. Соціал-демократи (СДПН) чинного канцлера Олафа Шольца є третьою силою зі 120 місцями, що на 86 менше, ніж у попередньому скликанні. Обидві партії ведуть переговори про формування урядової коаліції. «Зелені», які перейдуть в опозицію після перебування в уряді протягом останнього терміну, є четвертою силою з 85 депутатами.

Клекнер була обрана президенткою палати 382 голосами «за» і 204 «проти». Інтрига полягала у віце-президентських посадах. Були обрані кандидати від християнських демократів, соціал-демократів, «зелених» та лівих.

Оттен з АдН отримав на тридцять голосів більше, ніж 152 голоси його партії, імовірно, від ХДС/ХСС, що вказує на наявність тріщин у санітарному кордоні проти ультраправих. Але «брандмауер», як його називають у Німеччині, зрештою спрацював. У жодному з трьох голосувань кандидат не наблизився до більшості. Ультраправі, як і в попередніх скликаннях, залишилися поза керівництвом.

«Провідні партії бояться, що віце-президент від нашої партії буде добре працювати, без скандалів», – поскаржився пізніше депутат Ленсінг, один із новачків АдН. Він вважає, що якщо їм дозволять керувати, німці перестануть їх боятися. І заявляє, що, на його думку, санітарний кордон виключає їхніх виборців: «Чим більше вони так діятимуть, тим більше голосів ми отримаємо».