Промислові котли світу розпалюються. Європейське переозброєння передбачає забезпечення постачання важливої сировини, такої як рідкоземельні елементи (група з 17 хімічних елементів для виробництва всього: від магнітів до акумуляторів) або стратегічні метали (літій, нікель чи кобальт, серед іншого, які використовуються для технологій та чистої енергетики). Тому Брюссель хоче повернутися до шахт, і ці наміри вже рухають ринки: котирування цих галузей відновлюють біржові позиції після спадного року — індекс, який вимірює продуктивність найбільш капіталізованих компаній у світовій індустрії рідкоземельних металів і стратегічних металів, зріс на 5,2% цього року, після падіння на 32% у 2024 році — і є цінні папери, які за останні три місяці підскочили на біржі більш ніж на 60%. Європейська мета – зменшити залежність від таких країн, як Китай, на який припадає дві третини світового виробництва рідкоземельних елементів, за даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA).

Індустрія критично важливих матеріалів намагається зберегти свою рентабельність в умовах, коли такі ресурси, як нікель, літій чи кобальт, подешевшали на 60%, 80% і 65% відповідно, від своїх піків за останній рік. Яскравим прикладом є надмірна пропозиція кобальту, яка обвалила ціни на цей метал. Це змусило Демократичну Республіку Конго, найбільшого виробника у світі, втрутитися в ринок і призупинити експорт металу на чотири місяці. Рішення, яке принесло плоди: його ціна зросла на 57% з кінця лютого. Але звіт Bloomberg пояснює, що якщо ця політика збережеться, «споживачі шукатимуть інших постачальників або знайдуть спосіб використовувати менше металу для виробництва акумуляторів».

Надмірна пропозиція тісно пов’язана з падінням продажів електромобілів у світі, галузі, яка, за даними Goldman Sachs, скоротить свій оборот на 1–11% щорічно до 2028 року. Таким чином, скорочення світової пропозиції для підтримки цін поширюється на літій і нікель, зі скороченням на 10% і 2% відповідно. І хоча аналітики Goldman Sachs попереджають, що «низхідний тренд [цін на сировину] ще далекий від завершення», інвесторів, здається, більше спокушають обіцянки переозброєння та світової автаркії.

Серед компаній-гігантів в Азії такі гірничодобувні компанії, як China Northern Rare Earth Group або Xiamen Tungsten, зросли на 13% і 3,8% відповідно з початку року, і цей відскок досягає 19% у випадку China Rare Earth Resources. Більше зростання спостерігається серед фірм по обидва боки Атлантики: американський гігант MP Materials зріс на 66% за рік, канадська Ucore Rare Metals – на 45%, а британська European Metals Holding – на 66% з кінця 2024 року, особливо завдяки оголошенню про 47 стратегічних проєктів, відібраних Європейською комісією, серед яких сім в Іспанії.

Попри це, UBS вважає, що зараз саме час продавати деякі акції компаній, що займаються літієм. Це стосується Pilbara Minerals, Mineral Resources або Liontown Resources через «поточний тиск цін на ринку». Натомість швейцарський банк покращує рейтинг Independence Group до нейтрального та рекомендує купувати акції Patriot Battery Metals (але уточнює, що це довгостроковий варіант). UBS прогнозує, що ринок літію зможе збалансувати попит і пропозицію між 2027 і 2028 роками з помірним зростанням цін у короткостроковій перспективі.

Інші ринки, наприклад, ринок нікелю, стикаються з падінням цін з 2023 року. Деякі глобальні гірничодобувні компанії, які розробляють різні матеріали, фактично скоротили видобуток нікелю. Однією з них є британська Anglo American, яка з початку року втратила 6% своєї ринкової вартості та в лютому продала свою бразильську дочірню компанію, що займається видобутком цього ресурсу. У звіті Bloomberg підкреслюється, що завданням виробників нікелю буде «керувати витратами, одночасно розвиваючи бізнес». На ринку ф’ючерсів як на мідь, так і на літій, нікель і кобальт спостерігається контанго, згідно з даними Bloomberg. Це означає, що виробники чекають, поки актив зросте в ціні, що заохочує зберігання продукту. Але не всі елементи мають перспективи надмірної пропозиції та низького попиту. Це стосується сульфату марганцю, пропозиція якого, за прогнозами, буде обмеженою звідси до 2032 року. З ним пов’язані такі компанії, як австралійські Mesa Minerals або Element 25 і південноафриканська Assore.

Мета компаній-виробників і країн-споживачів полягає в забезпеченні ланцюжка поставок у середньостроковій і довгостроковій перспективі, особливо через велику географічну концентрацію шахт критичних матеріалів. IEA підкреслює, що Демократична Республіка Конго постачає 70% світового кобальту; Індонезія – 40% нікелю; тоді як Австралія представляє 55% видобутку літію, а Чилі досягає 25%. Переробка цих корисних копалин також сконцентрована: Китай переробляє 90% рідкоземельних елементів і від 60% до 70% світового літію та кобальту. Гонка за забезпечення сировиною, за допомогою якої розвиваються технології (і озброєння), почалася.