Деякі політичні сили зазнають екстремальних мутацій задля виживання. Сучасне «Національне об'єднання» (RN), наприклад, політичний проєкт, заснований 56 років тому під назвою «Національний фронт» колишніми членами СС, групою колабораціоністів-антисемітів та екс-терористами з OAS (організації, що виступала проти виходу Франції з Алжиру та намагалася вбити президента Шарля де Голля), сьогодні прагне переконати французький електорат у своїй надійності. Але шлях до так званої нормалізації був сповнений відмов і внутрішнього насильства.

Після зречення свого походження, виключення засновника — Жана-Марі Ле Пена — та несподіваного самопроголошення борцем з антисемітизмом, партія, можливо, мимоволі завершить свою остаточну трансформацію, усунувши з верхівки єдину константу: прізвище Ле Пен.

Найбільшого удару ультраправа партія зазнала цього понеділка, дізнавшись про засудження її лідерки, Марін Ле Пен, до чотирьох років ув'язнення (два з яких — обов'язкове відбування з електронним браслетом) та п'яти років заборони балотуватися на виборах. Якщо подані апеляції не матимуть успіху або будуть розглянуті занадто пізно, Ле Пен вибуде з президентських перегонів 2027 року, саме тоді, коли вона була найближче до реалізації старої сімейної мрії про переїзд до Єлисейського палацу.

У такому випадку постать Жордана Барделли, її протеже та президента RN, раптово вийде на перший план. Велика новина для партії, що значною мірою базується на сімейних зв'язках, кровних чи сентиментальних. «Ми політична партія, і для висунення кандидата потрібен з'їзд. Але якщо Марін так довго його обирала, то не для того, щоб залишити його на узбіччі, якщо їй доведеться балотуватися», — нагадував Луї Альо, віцепрезидент партії та колишній партнер Ле Пен, також засуджений у тій самій справі.

Життя та кар'єра Барделли (народився 29 років тому в Дрансі, на північному сході Парижа) нерозривно пов'язані з його керівницею та політичною хрещеною матір'ю, але його надзвичайна молодість також дозволяє йому дистанціюватися від цього минулого. Протеже, вправний політик без глибоких знань у чомусь конкретному, ще не народився, коли Жан-Марі Ле Пен, батько Марін, назвав газові камери «деталлю» Другої світової війни. Йому було сім років, коли тодішній лідер партії у 2002 році вперше вивів «Національний фронт» у другий тур президентських виборів, де програв Жаку Шираку з розгромним рахунком. «Ви дивитеся в минуле. Я дивлюся в майбутнє», — систематично відповідав Барделла тим, хто ставить під сумнів походження RN. У 22 роки він уже був речником партії; у 23 — лідером списку на європейських виборах; а з 26 років — президентом партії.

Надмірна молодість

Молодість настільки надмірна, навіть для його покровительки, що вона планувала інший графік для тріумфу свого наступника. Два тижні тому в одному з інтерв'ю вона розкрила свої плани, якщо не зможе стати президентом Республіки на виборах 2027 року. «Це буде моя остання кампанія», — пояснила вона. Потім, посміхаючись, додала: «У 2032 році Жордану буде 36 років». Тобто, на той час він матиме достатній вік та досвід, щоб стати кандидатом від RN, мала вона на увазі. Але не зараз.

Барделла, хлопець зі скромної родини, для якого створили історію успіху (цього року він опублікував автобіографію, що стала бестселером), є мрією певного консервативного французького істеблішменту, який бачить у ньому ідеальну людину для об'єднання всієї правиці в одну партію чи велику коаліцію. Модель, схожа на ту, яку застосувала Джорджа Мелоні в Італії. Барделла, який місяцями зустрічається з бізнесменами та ключовими фігурами економічного світу, міг би стати найбільш презентабельним обличчям ультраправого світу та має підтримку головних консервативних ЗМІ Франції. Протеже Ле Пен був би ідеальним зв'язком з певною ліберальною правицею, яку традиційно лякала агресивність лідерки RN.

Політолог та експерт з європейських націоналістичних рухів Жан-Ів Камю вважає, що це одночасно перевага та недолік для Барделли. «Перевага, бо це може бути плюсом серед розчарованих виборців «Республіканців» [традиційна права партія], які шукають більш ліберальну економічну позицію. Однак серед популярного електорату йому важче, бо Ле Пен могла задовольнити їхній запит на соціальну державу. Тобто вона зовсім не відповідає, на відміну від того, що можна було б подумати, лінії мислення Дональда Трампа, який прагне демонтувати державу, починаючи з усієї системи соціального захисту», — зазначає він.

Опитування, опубліковане в понеділок перед вироком Ле Пен, показало, що 60% симпатиків RN віддають перевагу Барделлі перед Ле Пен (32%). Серед усіх французів президента RN обирають 31% проти 16%, які віддають перевагу націоналістичній лідерці. Ще знаменніше: лише 3% симпатиків RN вважають, що засудження Ле Пен було б «перешкодою», оскільки ультраправа партія втратила б свого природного кандидата. Натомість 69% вважають, що можлива заборона балотуватися для лідерки депутатів RN «не була б ні перевагою, ні недоліком». А в цій групі навіть 25% вважають, що це було б «активом, бо дозволило б партії перегорнути сторінку Ле Пен і висунути Барделлу у 2027 році».

Барделла, лідер списку на останніх парламентських виборах (11 мільйонів голосів), у понеділок намагався зберегти образ абсолютної вірності, заявляючи, що «найкращий кандидат — це Марін». «Засудження з попереднім виконанням щодо Марін Ле Пен, яке заважає їй бути кандидатом у 2027 році, є демократичним скандалом», — написав він також у соціальних мережах, закликаючи до організації «мирної мобілізації» для висловлення їй підтримки. Проблема Барделли, чиї рейтинги популярності вже вищі, ніж у його хрещеної матері, на думку тих, хто знає особливості ультраправої формації, полягає в тому, що він не до кінця переконує стару гвардію, яку частково допоміг усунути.

Основна конкуренція для Барделли, ось іронія, знову може прийти зсередини сім'ї. Маріон Марешаль, блудна дочка клану Ле Пен, яка зі скандалом покинула партію через розбіжності з тіткою Марін, приєдналася до «Реконкісти», ультраправої формації, створеної Еріком Земмуром, яка зрештою розпалася. Тепер, після багатьох зближень, вона може повернутися додому та заявити свої права на спадщину. Улюблена онука патріарха Жана-Марі, набагато ідеологізованіша та з кращим родоводом, ніж Барделла, здається єдиною, хто зараз здатний оскаржити його наступництво. Остання мутація, щоб усе повернулося на круги своя.