У Франції налічується 20 000 сіл, де не залишилося жодної крамниці, навіть бару, який «зазвичай є останнім бастіоном», що тримається під час спустошення сільської місцевості. Так пояснює Гійом Касбаріан, депутат Національної асамблеї, ініціатор законопроєкту, що має на меті спростити процедури отримання ліцензії на відкриття бістро чи кафе в населених пунктах з менш ніж 3500 мешканцями, де майже немає послуг.

За півстоліття кількість барів скоротилася вп'ятеро: у 60-х роках у сільській Франції було близько 200 000 таких закладів, «які також є частиною французької культури», а сьогодні їх менше 40 000. «Є місця, де вже нічого не залишилося, і ми бачимо явну потребу їх відкривати, адже вони є економічним та соціальним двигуном», – пояснює депутат від партії президента Еммануеля Макрона.

Законопроєкт, проголосований наприкінці березня в Асамблеї та який ще має бути затверджений Сенатом для остаточного ухвалення, полегшує створення нових ліцензій «типу IV». Саме такі потрібні підприємцям для відкриття бару, де дозволено продаж алкоголю міцністю понад 18 градусів.

Чинний закон, що сягає часів Другої світової війни, забороняє створювати нові дозволи, посилаючись на охорону здоров'я та боротьбу з алкоголізмом. Тому підприємець, який бажає відкрити бар, може зробити це лише придбавши ліцензію у того, хто закриває свій заклад. Цей «застарілий і зовсім не адаптований до сучасності закон» обмежує діяльність. Як зазначають депутати, багато хто не може дозволити собі вартість дозволу, яка залежить від розміру міста. У маленьких селах вона може коливатися «близько 7 000 або 10 000 євро, тоді як у великих містах сягає десятків тисяч євро».

Нове регулювання прагне зробити чинне законодавство гнучкішим, щоб дозволити видачу нових, безкоштовних ліцензій у районах з населенням менше 3500 осіб, де наразі немає жодного бару. «Йдеться про спрощення процедур для підприємців та зменшення бюрократії у цих менш привабливих місцях, де й так важко створити бізнес», – пояснює Касбаріан.

Це «дозволить оживити наші сільські райони та полегшити життя підприємцям», – заявила міністр торгівлі Веронік Луважі під час дебатів в Асамблеї. Палата підтримала ініціативу за підтримки всіх фракцій, незважаючи на початкові застереження деяких депутатів лівого блоку. Вони стверджували, що бари сприяють збільшенню споживання алкоголю. «Ця проблема є причиною 41 000 передчасних смертей щороку», – критикував депутат Хендрік Даві з екологічної групи. Ліва партія «Нескорена Франція» побоюється, що, скориставшись цією зміною законодавства, відкриється більше барів у великих населених пунктах, де вже є пропозиція.

Щодо алкоголю, то у сільській місцевості 80% спожитого алкоголю купується у великих супермаркетах та торгових мережах. «Відсутність бару в селі не означає, що люди не будуть пити. Вони купують алкоголь у магазині та споживають його вдома, тоді як у закладі це споживання більше пов'язане зі спілкуванням та задоволенням», – захищає ідею Касбаріан, колишній міністр житлового будівництва, який вважає, що бари певною мірою відіграють «контролюючу роль».

У маленьких селах бістро та бари «пропонують модель багатофункціональних послуг, важливу для населення», оскільки вони забезпечують різноманітність пропозиції: продають пресу, слугують пунктами видачі та прийому замовлень, пропонують інші товари. Маржа, яку підприємці мають від продажу алкоголю, вища, ніж від інших товарів, що «дозволяє цим підприємцям збалансувати модель, аби їхній бізнес був рентабельним. Без алкоголю модель була б збитковою».

Норма ще має пройти розгляд у Сенаті, і очікується, що вона може набути чинності влітку. За даними асоціації мерів Франції, близько 31 000 сіл з населенням менше 3500 мешканців (із загальної кількості 35 000) могли б скористатися цим заходом.