Майбутнє Європи залежить від інновацій. Це, узагальнено, спільний висновок двох документів, які мають визначити дорожню карту європейської політики та відповісти на виклики, пов’язані з енергетичним переходом, технологічними трансформаціями та геополітичною напруженістю. Йдеться про звіти, відомі як «Звіт Летти» та «Звіт Драґі», метою яких є пошук шляхів для підвищення конкурентоспроможності та забезпечення майбутнього Європейського Союзу. Майбутнього, яке слід розуміти не лише з точки зору економічного прогресу, але й, що не менш важливо, з точки зору захисту європейської соціальної моделі.

Перший звіт, підготовлений у 2023 році до тридцятої річниці створення єдиного європейського ринку під назвою «Набагато більше, ніж ринок», очолив Енріко Летта, колишній голова уряду Італії. У своєму аналізі Летта пропонує додати до чотирьох свобод, що визначають єдиний ринок — вільного руху людей, товарів, послуг та капіталу — п’яту, яка відповідає за обмін та мобільність знань. Зі свого боку, звіт «Майбутнє європейської конкурентоспроможності», під керівництвом також колишнього голови уряду Італії та екс-президента Європейського центрального банку Маріо Драґі, попереджає про необхідність скорочення інноваційного розриву зі США та Китаєм, особливо в секторі передових технологій та в умовах революції штучного інтелекту. Діагноз чіткий: Європі не бракує талантів чи підприємництва, але необхідно терміново розблокувати весь її інноваційний потенціал, що включає збільшення інвестицій у дослідження та розробки (НДДКР).

Аналіз обох звітів визначає інновації як наріжний камінь європейського прогресу в умовах високої конкуренції, де європейські соціальні стандарти також опиняються під загрозою. В університетському середовищі ми проаналізували обидва документи та дійшли висновку, що настав час оцінити потенціал університетів для поглиблення Європи знань.

Очевидно, що здатність до технологічних інновацій безпосередньо пов’язана з генеруванням науково-технічних знань. У цьому контексті варто нагадати, що університети відповідають за понад 70% наукової продукції країни та приблизно третину загальних витрат на НДДКР. Тому іспанська університетська система, а в ширшому сенсі — європейська в цілому, може відігравати ключову роль у побудові більш стійкої та передової економічної моделі.

Ми також поділяємо думку, що для того, аби не втратити темп економічного розвитку та конкурентоспроможності, потрібно набагато більше ресурсів для НДДКР (державних та приватних). Аналіз 23 країн з найкращими університетськими системами світу показує, що Іспанія є другою країною з найменшими витратами на НДДКР, фінансованими підприємствами, хоча ми другі за обсягом НДДКР, фінансованих компаніями, які виконуються університетами. Іншими словами, коли компанії інвестують в НДДКР+і, вони розраховують на університети, незважаючи на занадто жорсткі нормативні рамки, які іноді ускладнюють співпрацю між кампусами та виробничими секторами.

Крім того, університети підтримують ідею, що процвітання, засноване на інноваціях, має бути пов’язане із захистом європейської соціальної моделі, яку Лісабонський договір 2007 року визначає через спільні цінності, включаючи повагу до людської гідності, свободу, демократію, рівність, верховенство права та повагу до прав людини. Сам Драґі попереджав, що «якщо не вжити заходів, Європейський Союз змушений буде піти на компроміс щодо свого добробуту, довкілля та свободи». У цьому ж ключі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила на необхідності розробки регулювання, яке дозволить розвивати конкурентоспроможність та водночас зберігати європейські соціальні та екологічні стандарти.

Таку ж позицію займають і університети. Наша соціальна відповідальність як закладів вищої освіти та досліджень узгоджується із зобов’язанням бути організаціями, що сприяють трансформації суспільства, роблячи ставку на формування знань, навичок та цінностей, а також на науково-технічний розвиток, що ґрунтується на гуманізмі та етичних принципах, і розглядає науку як суспільне благо на службі соціального прогресу.

Єва Алькон — президентка Конференції ректорів іспанських університетів (CRUE) та ректорка Університету Хайме I в Кастельйоні.