З'являються перші випадки іспанських жінок, хворих на мезотеліому

З'являються перші випадки іспанських жінок, хворих на мезотеліому, які вирішили розпочати судову боротьбу з косметичною індустрією. Цей вид раку, смертельний і важко піддається лікуванню, вражає стінки легенів або очеревину, і в більшості випадків його виявляють у чоловіків віком від 50 до 70 років, які працювали в місцях, де є азбест, таких як суднобудівна промисловість, будівництво або гірнича справа. Ніщо не пояснювало сплеск діагнозів цього захворювання у жінок, які не мають жодного зв'язку з цими професіями, поки не з'явилися перші дослідження, які підтвердили наявність азбесту в деяких косметичних засобах на основі тальку.

Відголоски судової битви

За останні 15 років знахідка викликала хвилю позовів у Сполучених Штатах і Великобританії, де постраждалих налічують сотні. Це відголоски судової битви, яка починає звучати в Іспанії, де жінка, у якої діагностовано мезотеліому, отримала компенсацію від кількох американських виробників косметики. Адвокатом, яка вела справу, є Ана Ромеро, фахівець з міжнародних позовів про відшкодування збитків. «Це перший випадок, коли іспанська жертва змогла виграти такого роду позов у американській юрисдикції», — запевняє експерт.

Адвокат, партнер юридичної фірми Astom Legal, закликає інших хворих на мезотеліому вивчити, чи був тальк присутній у їхньому житті. Косметика, яка викликає підозру, пояснює вона, — це косметика, яка використовує основи тальку. Це можуть бути бронзатори, рум'яна, тіні для повік, основа під макіяж, туш для вій, олівці для губ або сухий шампунь. На столі цього адвоката є ще чотири справи іспанських хворих, які розглядають можливість подання позову. «Майже всі великі бренди використовують тальк у своїй косметиці», — пояснює вона, і в деяких — не у всіх — рівні азбесту можуть бути вищими за рекомендовані.

Адвокат не може вдаватися в подробиці про причетні компанії чи жертви через жорсткі положення про конфіденційність, які вони зобов'язані підписувати. Однак є деякі споживачі, які вирішили підняти голос. Коли британка Ханна Флетчер (тоді їй було 42 роки, і вона мала двоє дітей) у 2016 році звернулася до свого лікаря зі скаргами на біль у животі, вона навряд чи могла уявити, що їй буде поставлений діагноз смертельного раку, пов'язаного з азбестом. Біопсія в її животі, призначена її адвокатом, виявила наявність отруйних волокон, прикріплених до стінок її органів. Сама Флетчер розповідає в The Guardian, що в дитинстві гралася з пудрою для макіяжу своєї матері.

Вона вирішила подати в суд. Не у Великій Британії, її країні, а в Сполучених Штатах, за рекомендацією її адвокатів. Зокрема, в Нью-Йорку, де була виготовлена косметика. А в 2023 році американський суд став на її бік і визнав за нею значну компенсацію — цифри є конфіденційними, оскільки, знову ж таки, жертви погоджуються не розголошувати деталі угод як попередню умову економічної компенсації; таким чином виробники дбають про зменшення страшної репутаційної шкоди. «Я хотіла справедливості та підвищення обізнаності», — заявила вона.

Випадок Флетчер — не єдиний зловісний слід тальку. У 2018 році в епіцентрі урагану опинилася американська компанія Johnson & Johnson (J&J), якій довелося зіткнутися з каскадом із 54 000 позовів, пов'язаних із використанням дитячої талькової пудри через її можливий канцерогенний вплив. У 2019 році компанія оголосила про вилучення продуктів на основі тальку, хоча й стверджувала, що вони безпечні. Минулого року J&J повідомила, що 95% позовів щодо мезотеліоми призводять до угод.

Інша закономірність

Адвокат Брендан Дж. Таллі, партнер американської фірми Simon Greenstone Panatier, з офісом у Нью-Йорку, представляв сотні жертв потенційно канцерогенної косметики у світі. Перша забруднена споживачка звернулася до його офісу в 2010 році. «Ми знали, що наша клієнтка зазнала впливу, але не могли знайти жодного зв'язку з токсичним робочим середовищем», — розповідає він у телефонній розмові. Тоді вони запитали її, чи пам'ятає вона щось у своєму домашньому житті, що було б запиленим. «Вона відповіла, що використовує талькову пудру щодня».

Вони виявили закономірність, відмінну від профілю робітника з індустріального світу. Вони зібрали більше випадків, усі жінки. Згодом вони почали вигравати перші компенсації. Хоча це рідкісний вид раку, юристи запевняють, що жертви можуть бути в будь-якій країні. Проживання в Іспанії не є перешкодою для судового розгляду. «Оскільки продукти були вироблені в США та експортовані, багато споживачів за межами країни можуть подати позов. Компенсації високі, оскільки випробування, через які проходять вони та їхні сім'ї, жахливі», — пояснює Таллі.

Але як довести, що жінка була забруднена? Система позовів про відшкодування збитків у Сполучених Штатах сприяє позивачам, пояснюють експерти. Ця юрисдикція є більш лояльною, ніж європейські суди, коли йдеться про доведення зв'язку між косметикою та хворобою, тому примус до угоди не є ілюзією. За оцінками юристів, 95% позовів закінчуються угодою на користь споживача. Таллі підрахував, що в судових процесах — рідко доходить до цієї стадії — терези схиляються на користь жертви більш ніж у половині випадків. «Показань, отриманих від самої жертви та/або членів сім'ї, може бути достатньо, щоб встановити причинно-наслідковий зв'язок», — пояснює адвокат Ана Ромеро.

Наукові докази

Кілька місяців тому Всесвітня організація охорони здоров'я класифікувала тальк як продукт, «ймовірно, канцерогенний» для людей. Зокрема, вона розмістила його на рівні 2, другому найвищому щаблі у своїй піраміді небезпек. У 2019 році Управління з продовольства і медикаментів США виявило волокна хризотилу, виду азбесту, у зразку партії дитячої талькової пудри J&J. Незважаючи на позитивний результат, організація чітко дала зрозуміти, що «не весь тальк містить азбест», і більшість зразків косметичних продуктів, які вони проаналізували, його не містили.