За останні 20 років споживання тютюну скоротилося на третину в усьому світі, і, за оцінками, зараз на 118 мільйонів споживачів менше, ніж у 2005 році. Чому? Значною мірою завдяки Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ) – одному з договорів Організації Об'єднаних Націй з найбільшою кількістю приєднань в історії, і цього тижня виповнюється 20 років з дня її набуття чинності.

РКБТ Всесвітньої організації охорони здоров'я була і залишається віхою міжнародного права: перший договір, розроблений відповідно до Конституції ВООЗ, який включав численні заходи для контролю попиту та пропозиції тютюну. Наразі конвенція має 183 держави-підписанти, які представляють 90% населення світу. Понад 5,6 мільярдів людей захищені шляхом комплексного застосування, як мінімум, одного заходу контролю над тютюном.

Наприклад, 138 країн сьогодні зобов'язують включати великі графічні попередження про шкоду для здоров'я на пачках цигарок, і десятки країн застосовують правила щодо нейтральної упаковки, які забороняють наявність відмінних знаків на пачках цигарок, що робить їх менш привабливими. Крім того, 66 країн запровадили повну заборону реклами, просування та спонсорства тютюну, і понад чверть населення світу захищена забороною куріння у закритих приміщеннях та іншими законами про середовища, вільні від тютюнового диму.

З іншого боку, підвищення податків на тютюнові вироби, щоб зробити їх менш доступними, залишається найефективнішим інструментом для скорочення споживання. Податки на тютюн також можуть збільшити державні надходження, призначені для контролю над тютюном і фінансування охорони здоров'я.

Крім того, у 2018 році набрав чинності додатковий юридичний інструмент: протокол про ліквідацію всіх форм незаконної торгівлі тютюновими виробами, торгівлі, яка підриває заходи контролю, зменшує податкові надходження та сприяє злочинній діяльності.

Виробництво та споживання тютюну також сприяють глобальному потеплінню, викидаючи щороку 80 мільйонів тонн вуглекислого газу в атмосферу.

Не дивлячись на ці досягнення, тютюн залишається основною причиною смертей, яким можна запобігти, у світі та одним з найважливіших факторів серцевих захворювань, інсультів, раку, хронічних респіраторних захворювань та діабету.

У всьому світі, як і раніше, налічується близько 1,3 мільярда споживачів тютюну, яких підтримує багатомільярдна індустрія, що продає звикання та смертельні продукти і отримує вигоду від страждань тих, хто їх споживає.

З огляду на падіння продажів сигарет, індустрія звертає свою увагу на нові продукти, такі як електронні сигарети, які неправдиво рекламуються як більш здорова альтернатива, незважаючи на те, що вони генерують токсичні речовини, деякі з яких, як відомо, викликають рак, а інші збільшують ризик серцевих і легеневих розладів.

Виробники тютюну не шкодують зусиль, щоб прив'язати мільйони молодих людей до своїх продуктів. Лише 56 країн досягнуть глобальної мети скорочення споживання тютюну на 30% до 2025 року.

Тютюн – це не тільки проблема охорони здоров'я. Це загроза для сталого розвитку в цілому. За оцінками, економічні витрати від тютюнопаління, пов'язані з витратами на охорону здоров'я та втратою продуктивності, становлять близько 1,8% річного валового внутрішнього продукту в усьому світі.

Наша планета також є однією з жертв тютюну. Приблизно 4,5 трильйони недопалків викидаються щороку в навколишнє середовище; це друга за величиною форма забруднення пластиком на планеті. Цінні сільськогосподарські землі та вода витрачаються даремно на вирощування тютюну замість продуктів харчування. Виробництво та споживання тютюну також сприяють глобальному потеплінню, викидаючи щороку 80 мільйонів тонн вуглекислого газу в атмосферу.

З усіх цих причин РКБТ ВООЗ залишається такою ж актуальною сьогодні, як і 20 років тому, коли вона набула чинності, незважаючи на те, що її застосування, як і раніше, нерівномірне між країнами, і є багато сфер, які необхідно посилити.

Усі країни можуть зробити більше, наприклад, заборонити спонсорство та рекламу тютюну в традиційних засобах масової інформації та соціальних мережах і захистити політику в галузі охорони здоров'я від втручання тютюнової промисловості. Повне виконання положень конвенції дозволить країнам захистити здоров'я свого населення, свою економіку та навколишнє середовище в найближчі десятиліття.

Тедрос Адханом Гебреєсус є генеральним директором Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), а Адріана Бланко Маркізо є головою Секретаріату Конвенції РКБТ ВООЗ.