Відключення електроенергії в понеділок

Відключення електроенергії в понеділок – це останній епізод (говорю це обережно, тому що пишу ці рядки в той самий понеділок, і не можу бути впевнений, що між моїм сьогодні і вашим сьогодні, читачу, не сталося нової катастрофи) неймовірної серії надзвичайних явищ, які відбувалися протягом останніх років і не мають собі рівних в історії. Відключення електроенергії, як у понеділок, пандемії, екстремальні хвилі спеки, некеровані пожежі, повені, які забирають життя сотень людей. Останнім часом ми живемо в епоху катаклізмів, деякі з яких чітко пов'язані з кліматичною кризою, інші пов'язані з нею більш опосередковано. Насправді, сама зміна клімату є похідною від нашого сучасного способу життя, від того, як ми побудували наш світ. І все це відбувається в контексті, де домінують невизначеність і страх, що посилює ці відчуття.

Достатньо було подивитися на вирази облич людей цього понеділка. Безпорадність, покинутість. Ще не лють, але лють вже там, зачаїлася, чекаючи моменту, щоб вийти. Ми бачили це з DANA у Валенсії. Ми – суспільство, не звикле чекати. Ми нетерплячі. Страх веде до люті (а вже відомо, куди це веде, на темний бік, очевидно). Керувати в такі часи, як зараз, стало завданням, яке під силу лише стійким, тому що все, абсолютно все, йде проти правителя в такі моменти, як зараз.

По-перше, жорстка конкуренція між політичними партіями за громадську думку зруйнувала будь-який натяк на консенсус, навіть у драматичні моменти. DANA є прикладом, але ми могли б також поговорити про карантин, який Конституційний суд зрештою оголосив неконституційним. По-друге, існує криза авторитету, яка призводить до приголомшливого успіху теорій змови, чим божевільніші, тим краще, і масового поширення фейкових новин, які мають подвійну мету: посилити недовіру до влади (і сюди входять традиційні ЗМІ) та заробити гроші. Я не знаю, що йде першим.

Все це впливає на населення, яке бореться з невизначеністю, яке вже не знає, кому (або чому) вірити, але, незважаючи на це, потребує віри, потребує певності, потребує опорних пунктів, притулку, який захистить його від цієї ідеальної бурі, якою харчуються розповсюджувачі брехні та продавці чудодійних засобів (які зазвичай є одними й тими ж людьми). Керувати сьогодні вимагає йти проти течії, наражаючись на критику з першого моменту. Керувати тривогою вимагає поміркованості, терпіння, рішучості та витривалості, великої витривалості. І постійної присутності. Наш час – це не час ярликів, не час майстерних ходів спін-докторів, які дбають лише про завтрашній заголовок, не час гри у повалення системи. Давати впевненість, давати притулок, давати спокій. Ось у чому полягає управління в ці часи.