Челль Мірас сміється, навіть регоче, з тією невимовною радістю людини, яка обожнює свою справу і може нею жити. Зі стресом, з натхненням, завжди в чорному — вона авторська дизайнерка, майже ремісниця, що з самого початку знайшла свою нішу на шахівниці моди. Якщо минулого року вона практикувала «мода-терапію» з колекцією про моменти змін, то цієї середи в Барселоні, 48-річна Мірас на 080 Barcelona Fashion робить ставку на розслаблення через одяг. Вона тут як удома.

На пляжах Акара

морська хвиля викидає старий одяг. Пісок у селі Акума сьогодні покритий килимом з взуття та пластику, заплутаних у футболках, шнурках та штанах. Це лише верхівка айсберга, що плаває в морі. Лише за кілька кілометрів далі, на суходолі, з'являється низка пагорбів тисячі кольорів.

Це не ідилічний пейзаж. Це величезні гори старого одягу, що прибули з Європи, Китаю та США. Деякі з них горять, випускаючи чорний і токсичний дим від синтетичних волокон, які отруюють повітря з гірким запахом. Гана — крайній випадок, але не єдиний.