Вакцина проти оперізуючого герпесу може знизити ризик деменції

Рішення у сфері охорони здоров'я, прийняте в Уельсі у 2013 році, створило підґрунтя для масштабного природного експерименту. І тепер він, можливо, довів, що вакцина може знизити ризик деменції. Дослідження було опубліковано цього вівторка у престижному науковому журналі, але почало формуватися понад десять років тому, коли дефіцит вакцин проти оперізуючого герпесу змусив владу Уельсу обмежити їх використання для людей похилого віку молодше 80 років. Це створило величезну базу даних пацієнтів, вакцинованих та невакцинованих, яка могла б підтвердити нову теорію. Теорію про те, що віруси, які вражають нервову систему, можуть збільшувати ризик деменції.

У 2020 році команда дослідників зі Стенфордського університету почала аналізувати медичні картки понад 280 000 літніх мешканців Уельсу, порівнюючи тих, хто отримав вакцину, з тими, хто ні. Вони виявили, що у кожного восьмого літнього дорослого, яким на той час було 86 та 87 років, розвинулася деменція. Але поширеність серед тих, хто отримав вакцину проти оперізуючого герпесу, була на 20% нижчою. «Це було справді дивовижне відкриття», — стверджує Паскаль Гельдсетцер, лікар та провідний автор дослідження. «Цей величезний захисний сигнал був очевидним, як би ми не аналізували дані».

Дані аналізувалися з урахуванням реальних показників вакцинації — лише половина населення, що відповідала критеріям, отримала вакцину — та зосереджувалися на літніх людях практично одного віку, народжених з різницею в один тиждень. Дослідження є значущим завдяки надійності його висновків, але воно не перше, що їх сформулювало. Попередні дослідження пов'язували цю вакцину з нижчими показниками деменції, але мали суттєве упередження, пояснює Гельдсетцер: Люди, які вакцинуються, також схильні більше дбати про своє здоров'я у спосіб, що може впливати на виникнення деменції.

«Наше дослідження використовує новий підхід і, отже, надає докази зовсім іншого рівня», — зазначає експерт. Політика охорони здоров'я Уельсу створила умови, дуже схожі на ті, що були б у рандомізованому випробуванні, але зі значно більшою кількістю учасників. І вона може бути ще більшою. Інші країни впроваджували вакцину проти оперізуючого герпесу подібним чином. Наприклад, в Іспанії почали вакцинувати у 2022 році всіх громадян, яким виповнилося 80 років, виключаючи тих, хто на той час був старшим. Гельдсетцер підтверджує, що його команда «бачила такий самий захисний ефект в інших популяціях», але це не було детально проаналізовано в цьому дослідженні.

Експерт запевняє, що захисні ефекти вакцини «значно більші, ніж у існуючих фармакологічних засобів проти деменції». Найперспективніший з них називається леканемаб. Результати клінічного випробування показують, що цей препарат уповільнює розумовий спад на 27% у пацієнтів з хворобою Альцгеймера, але, можливо, став причиною смерті двох людей. У будь-якому випадку, це препарат для пом'якшення симптомів, а не для запобігання їх появі.

Деменція вражає понад 55 мільйонів людей у всьому світі, і за оцінками, щороку з'являється десять мільйонів нових випадків. Відсутність прогресу в профілактиці чи лікуванні змусила деяких дослідників вивчати інші шляхи, такі як роль певних вірусних інфекцій. І тут з'являється оперізуючий герпес.

Він відомий як оперізуючий лишай і є вірусною інфекцією, що викликає шкірний висип. Його спричиняє той самий вірус, що й вітряну віспу: вірус вітряної віспи-зостер, який після прояву в дитинстві залишається латентним у нервових клітинах на все життя. Він може реактивуватися і викликати болісний тип герпесу, коли люди мають ослаблений імунітет або досягають певного віку. За оцінками, у віці від 50 до 90 років кожна третя людина переживе епізод цього захворювання.

Але який механізм пов'язує його з деменцією? «З'являється все більше досліджень, які показують, що віруси, що переважно вражають нервову систему і перебувають у ній у сплячому стані протягом значної частини життя, можуть бути причетні до розвитку деменції», — зазначає Гельдсетцер. Ерадикація вірусу вітряної віспи-зостер усунула б цю можливість. Але існує й другий механізм. «Вакцини можуть мати ширший вплив на імунну систему, ніж просто стимулювання вироблення антитіл, для якого вони призначені», — зауважує Гельдсетцер, тому не безпідставно припускати, що вони можуть мати користь і при інших захворюваннях.

Альберто Ашеріо, професор епідеміології Гарвардського університету, не причетний до дослідження, висловлює особливий оптимізм. «Це цінне дослідження, найретельніше з опублікованих на цю тему дотепер», — запевняє він у листуванні. Тому, пояснює Ашеріо, «важливо і терміново провести подальші дослідження, це може мати величезний вплив на громадське здоров'я».

Дослідження вказує на відмінності в ефекті цієї вакцини у чоловіків та жінок, пропонуючи останнім більший захист від деменції. «Це може бути пов'язано зі статевими відмінностями в імунній відповіді або в тому, як розвивається деменція», — пояснює Гельдсетцер. Жінки в середньому мають сильнішу відповідь антитіл на вакцинацію. Відомо, що вони виробляють більше імунітету проти грипу, ніж чоловіки, після вакцинації, і це також чітко спостерігалося на останніх етапах пандемії covid.

«З іншого боку, ми також знаємо, що і оперізуючий герпес, і деменція частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків», — додає експерт. За даними фонду Alzheimer España, поширеність деменцій в Іспанії становить 11,1% для жінок та 7,5% для чоловіків. Ці дані могли б пояснити, чому вакцина краще захищає жінок, але дослідники не змогли цього переконливо довести.

Це дослідження відкриває можливість вивчення нового шляху для зниження захворюваності на деменцію, широко поширену хворобу, дослідження якої поки не призвели до створення ефективного лікування. Але це залишається лише можливістю. Команда Гельдсетцера спостерігала закономірності на рівні популяцій у всіх групах населення, де вакцинували літніх людей за певними критеріями. «Але для того, щоб переконати медичну спільноту, нам дійсно потрібне клінічне випробування», — пояснює експерт. Це могло б остаточно довести їхню багатообіцяючу гіпотезу. А також вказати на цікаві змінні, наприклад, який був би ідеальний вік для введення цієї вакцини, щоб максимізувати її захисний ефект. У висновках самого дослідження зазначається, що «якщо ці результати дійсно є причинно-наслідковими, вакцина проти зостеру буде набагато ефективнішою та економічно вигіднішою для запобігання або уповільнення деменції, ніж існуючі фармацевтичні втручання». Але для підтвердження цього необхідно продовжувати дослідження.