Перше питання, яке необхідно вирішити

Перше питання, яке необхідно вирішити в ході судового процесу над хірургом Жоелем Ле Скуарнеком, обвинуваченим у зґвалтуванні 299 неповнолітніх протягом 25 років, — це ступінь обізнаності його оточення. Особливо його дружини, Марі Франс, жінки, яка жила з ним і, за словами брата хірурга, мала знати про це. «Вона повинна була змусити його лікуватися. Чого ніколи не було зроблено», — зазначив П. Ле Скуарнек на третій день процесу, якраз перед тим, як сама Марі Франс, один із ключових свідків у справі, також дала свідчення, не розвіявши цей сумнів. Обвинувачений, згорблений і з руками, що вхопилися за коліна, одягнений у товсту чорну куртку, мовчки спостерігав за свідченнями спочатку свого брата, а потім і колишньої дружини.

Марі Франс розлучилася з Ле Скуарнеком у 2005 році. І справжні причини цього розлучення були однією з ліній допиту трибуналу на третьому засіданні суду, який може тривати більше чотирьох місяців. Чи знала вона все, що відбувалося? Коли вона відвідувала його у в'язниці, чи йшлося про це? Брат обвинуваченого не має сумнівів. «Є людина, яка могла б домогтися його арешту, — його дружина. Вона знала про діяльність свого чоловіка і нічого не зробила», — запевнив брат Жоеля Ле Скуарнека, на п'ять років молодший за обвинуваченого, якому 74 роки. Сімейна «омерта», яку було раптово порушено в травні 2017 року, коли на нього поскаржилася шестирічна сусідка, яка звинуватила його в домаганнях і ексгібіціонізмі.

Колишня дружина хірурга свідчила вдень, захрипла, в масці й без бажання говорити. Але поступово вона ввійшла в курс справи, відновила голос і кинула виклик трибуналу своїми відповідями. Іноді складалося враження, що вона виправдовує свого чоловіка, якому вона посміхнулася, щойно сіла. Кульмінацією, яка, здавалося, відкрила новий вимір у процесі, було те, що вона заявила, що не знає, чи можуть деякі діти отримувати задоволення від того, що їх піддають сексуальним домаганням. «Я не знаю. Залежить від того, що вони роблять», — сказала вона, викликавши подив у залі. Голова суду наполягала, а вона намагалася уникнути прямої відповіді: «Я не знаю. Мене саму зґвалтували, і я не знайшла в цьому нічого приємного». У цей момент прокурор розлютився і перервав розмову, нагадавши, що будь-яке насильство над неповнолітнім є злочином. «Це закон!», — попередив він.

День, позначений надзвичайною прихованою жорстокістю, виявив атмосферу зловживань у сім'ї Ле Скуарнек: алкоголь, порнографія, зоофілія та неодноразові напади діда на самого обвинуваченого. Саму Марі Франс зґвалтували її дядьки та один чоловік через кілька років, як вона розповіла під час своїх свідчень. Молодший брат також зазначив, що його колишня невістка, яку він звинуватив у численних зрадах його братові та навіть у тому, що вона сама пропонувала йому подібний досвід, знала, що обвинувачений сексуально напав на двох своїх племінниць. Один із синів подружжя також зазнав насильства з боку діда. За словами Марі Франс, після того, що сталося, він нібито сказав їй таке: «Знаєш, мамо, є діти, яким подобається, коли над ними знущаються». І тут у залі пролунав крик розпачу, і було видно, як Ле Скуарнек втягнувся в себе, сховавши голову між ногами. Так само, як і тоді, коли трибунал показав на екрані в залі кілька фотографій оголених племінниць обвинуваченого, які він сам зробив.

Марі Франс заперечувала, що знала про ці факти, хоча багато доказів, які пред'явила голова суду, свідчили про протилежне. У будь-якому разі, вона продемонструвала надзвичайне заперечення реальності та запевнила, що продовжує розрізняти злочинця та свого колишнього чоловіка. Тому вона продовжує відвідувати його у в'язниці. «Якби моя невістка не заговорила, можливо, нас би тут не було», — поскаржилася вона в якийсь момент, якраз перед тим, як побачити фотографії свого власного оголеного сина, які містилися в архіві Ле Скуарнека.

Вранці свідчив Крістіан Д., 80 років, його найкращий друг, який також був другом його батька (вони мали різницю у 20 років), похмурий, вульгарний і без жодного співчуття до того, що сталося, людина, яка досі не судить його і регулярно відвідує у в'язниці. Його колега, «що б не сталося», — сказав він. «Він вступив до клубу», — кинув він якось. Він був лаконічним і агресивним, з неприємною заявою, не знімаючи пуховика і спираючись на трибуну, як на бар'єр на кориді.

«Слухайте, ці історії з ширінкою — не моя проблема», — кинув він, намагаючись ухилитися від запитань голови суду. «Ви бачите екран за мною, знаєте, хто це? Це цивільні сторони, залучені до цього процесу. Ви бачите, скільки їх? Це його жертви», — відповіла вона. Але йому було все одно. «Слухайте, що ви хочете, щоб я зробив? Я ніколи не бачив його з кишенями, повними цукерок, щоб роздавати їх цим дітям». Жертви, які зібралися разом, не могли повірити і почали почуватися погано.

Друг визнав, що хотів би переспати з обвинуваченим, з яким поділяв пристрасть до класичної музики та опери: «Так, але йому не подобалися чоловіки», — відповів він на запитання з цього приводу. Ле Скуарнек згорбився на своєму місці і дивився в підлогу, поки друг продовжував кидати виклик іншому з адвокатів жертв: «Слухайте, я не можу плакати через все, що відбувається у світі». І незабаром після цього один із захисників, поки сотні людей в амфітеатрі стежили за відеозаписом заяви, попросив перервати засідання, тому що жертви почувалися погано, слухаючи заяву Крістіана Д.

Вистава, яка не пішла на користь обвинуваченому, про що його попередив адвокат, і тому, коли настала його черга давати свідчення, він дистанціювався від нього: «Ти мій друг і залишишся ним. Я знаю тебе дуже давно і не здивований твоїми заявами. Але я повинен сказати тобі, що я був глибоко вражений тим, що ти сказав про всіх тих людей, яких я образив і поранив через свої дії».