Декількома словами
Жозеп Боррель наголошує на необхідності зміцнення зв'язків між Європою та Латинською Америкою, особливо на тлі заяв Трампа та зростаючого впливу Росії та Китаю в регіоні. Він підкреслює, що ЄС має активніше співпрацювати з країнами Латинської Америки, враховуючи їхній геополітичний потенціал та економічні можливості. Пандемія COVID-19 виявила слабкі місця у співпраці, які необхідно усунути.

Майже сім років тому, тодішній міністр закордонних справ Жозеп Боррель виступив перед Комісією у справах Латинської Америки Сенату і заявив, що відносини Іспанії з Латинською Америкою мають бути «на тому ж рівні пріоритету, що й відносини з Європою». Наступного року його було призначено високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки, і протягом п'яти років, що він перебував на цій посаді (до кінця 2024 року), він прагнув зміцнити зв'язки з цим регіоном світу, що принесло свої плоди на саміті ЄС зі Співтовариством держав Латинської Америки та Карибського басейну в Брюсселі у 2023 році. Ці зусилля та міжнародна зустріч знову опинилися в центрі уваги цього понеділка. На цьому наголосив генеральний секретар Іберо-Америки, чилієць Андрес Алламанд, під час вручення Боррелю нагороди «За відданість Іберо-Америці» — першої, яку Генеральний секретаріат Іберо-Америки присуджує за 20 років свого існування.
Боррель заявив на заході, що відбувся в штаб-квартирі Секретаріату, що зараз, коли Трамп попереджає Європу, щоб вона не розраховувала на нього, настав час для «європейців зробити акцент на Латинській Америці». Як він зазначив, з часу брюссельського саміту 2023 року відносини з Латинською Америкою охололи, за винятком підписання угоди з Меркосур у грудні минулого року. На думку Борреля, ця угода повернулася до тієї ж точки, де вона була у 2019 році, і тепер очікує на ратифікацію, хоча Франція відкрито виступає проти. «Важливо не втрачати звичку бачитися та розмовляти, але якщо між самітами нічого не відбувається…», — розкритикував колишній голова європейської дипломатії.
Алламанд обґрунтував присудження нагороди Боррелю роботою, яку він виконував протягом п'яти років, коли керував європейською дипломатією, на користь «іберо-американського проєкту». За його словами, Боррель, обійнявши посаду, не вагаючись критикував те, що Латинська Америка не перебуває в полі зору ЄС, або вказував на те, що обидва блоки представляють третину голосів в Організації Об'єднаних Націй. Протягом останніх п'яти років колишній високий представник ЄС неодноразово наголошував на тому, що інвестиції європейських компаній у цей регіон перевищують інвестиції ЄС у Китай, Росію, Японію та Індію разом узяті.
У статті, опублікованій у грудні 2024 року з нагоди підписання угоди ЄС-Меркосур, Боррель наголосив на геополітичному значенні тісніших зв'язків з цим регіоном для Європи: «Це дозволяє нам розширювати та диверсифікувати наші стратегічні альянси в той час, коли Росія активізує свої політичні відносини з так званим Глобальним Півднем, китайський ринок може бути не таким перспективним, а інші трансатлантичні відносини (зі Сполученими Штатами) можуть опинитися під питанням».
Колишній європейський лідер виділив питання, яке, на його думку, вони могли б вирішити інакше у відносинах Європи з Латинською Америкою. Звертаючись до кількох послів країн Латинської Америки, присутніх в аудиторії, Боррель розповів, що два глави держав регіону рішуче дорікали йому за те, що під час пандемії COVID-19, коли кілька лідерів цієї зони постукали у двері Європи з проханням про вакцини, континент не відгукнувся на заклик. У той час на населення Латинської Америки, що становить 8% світового, припадало 30% смертей від цієї хвороби. І ті, хто допоміг їй з вакцинами, за словами Борреля, були Росія та Китай.