Минулого серпня, під час Олімпійських ігор у Парижі, відбувся волейбольний матч біля Ейфелевої вежі між Іспанією та Єгиптом, де іспанські спортсменки змагалися в бікіні, а єгипетські – в легінсах, довгій футболці та з покритою головою. Це фото добре ілюструє останню, хоч і не нову, суперечку в уряді Франції навколо ісламського хіджабу.

«Зображення було зіткненням культур: оскільки це були міжнародні змагання, цей одяг не був заборонений для єгиптянок, оскільки ФІФА це дозволяє, але був заборонений для спортсменок, які виступали під прапором Франції, через рішення уряду заборонити його під час Ігор», – підсумовує Венсан Шодель, засновник Observatorio Sport Business.

Рішення французького уряду, на той момент очолюваного Габріелем Атталем, вже викликало полеміку. Тепер текст Сенату, який прагне заборонити його на всіх спортивних змаганнях, викликав розкол в уряді. Законопроєкт був представлений місяць тому в цій палаті, і прем'єр-міністр Франсуа Байру заявив, що він також буде обговорений в Асамблеї.

Він підтримує двох міністрів, які його захищали, – міністра внутрішніх справ Бруно Ретайо та міністра юстиції Жерара Дарманена. Міністр спорту Марі Барсак і міністр освіти Елізабет Борн публічно висловили свої застереження. «Ми не можемо анітрохи поступатися комунітаризму. Спортивні простори – це нейтральні місця, де кожен повинен мати можливість дивитися змагання, не запитуючи, яка релігія у людей, які в них беруть участь», – заявив Жеральд Дарманен.

На думку міністра спорту, слід уникати «плутанини між носінням цього одягу та радикалізацією» в спорті. Елізабет Борн, друга особа в уряді, висловилася за те, щоб самі федерації визначали свої внутрішні правила. Франсуа Байру цього тижня скликав міністрів, причетних до дебатів, щоб дати зрозуміти незгодним, якою є позиція уряду. «Жоден показний релігійний знак не повинен носитися на спортивних змаганнях», – нагадала також Орор Берже, міністр рівності.

Вони стверджують, що це робиться для запобігання релігійному прозелітизму в спортивній діяльності та на захист принципу світськості, основи французької держави, який говорить, що релігія практикується в приватній сфері, а не в громадських місцях. З іншого боку, ліві, а також такі організації, як Amnesty International, заявили, що це стигматизує мусульманок.

За словами Жиля Клавреля, який був радником колишнього президента Франсуа Олланда та колишнім міжміністерським делегатом з боротьби з расизмом та антисемітизмом, «ця пропозиція має на меті розширити заборону, яка вже впливає на деякі види спорту, такі як футбол. Ідея полягає в тому, щоб була гармонізація, однаковий критерій для всіх федерацій». Французька федерація футболу заборонила цей релігійний одяг на своїх змаганнях, і деякі організації оскаржили це рішення в Державній раді. Орган, який стежить за тим, щоб закони відповідали Конституції, підтримав це рішення.

Текст Сенату має назву «Місія з питань комунітарних та ісламістських зловживань у спорті» і говорить, що це «одна з областей, які знаходяться в центрі уваги релігійного сепаратизму». «Ключем до всього є бачення світськості, яке не є однаковим для всіх, але передбачає, що релігію можна сповідувати в приватній сфері, але не в громадському просторі, і сюди входить спорт», – пояснює Венсан Шодель.

У Франції проживає майже сім мільйонів мусульман, багато з яких є дітьми або онуками іммігрантів з колишніх колоній. Це 10% населення. Дискусія про носіння хіджабу постійно виникає в школах. У 2004 році його було заборонено в класах, а трохи більше року тому уряд також заборонив абайю, традиційну туніку мусульманських країн.

«Під час Олімпійських ігор заборона французьким спортсменкам брати участь у змаганнях у хіджабі вже викликала обурення міжнародної спільноти. Тепер французька влада не тільки наполягає на цій дискримінаційній забороні, але й намагається поширити її на всі види спорту», – заявляють в Amnesty International.

«Завжди є воля з одного боку і з іншого боку для інструменталізації хіджабу. Деякі хочуть стигматизувати мусульман, а інші – віддавати перевагу релігійним правилам над цивільними», – пояснює Шодель. Кілька років тому Decathlon припинив продаж у Франції хіджабу для спортсменів, який він продавав, після сильної полеміки в країні.

За словами Клавреля, «завжди є щось, що запалює гніт у цій дискусії, але в цьому випадку це щось конкретне, оскільки йдеться про створення спільних рамок для того, щоб федерації знали, як діяти». Венсан Шодель додає, що «в невеликих клубах, наприклад, існує плутанина не лише з носінням хіджабу, але й з такими питаннями, як робити чи не робити перерву на Рамадан посеред матчу».