Формально темою конференції в Єрусалимі була боротьба з антисемітизмом. І це слово справді часто лунало (для опису дуже різних явищ) з вуст промовців, які змінювали один одного на трибуні протягом дня: від прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до лідера французьких ультраправих Жордана Барделла, а також християнських сіоністів, прихильників Дональда Трампа. Проте звучали й інші слова та фрази: «радикальний іслам», «ісламізм» (десятки разів), «міграція», «варварство», «західна цивілізація», «боротьба між добром і злом». Це не лише демонструє схожість між риторикою уряду Беньяміна Нетаньягу (найправішого в історії Ізраїлю) та ультраправих популістів у США та Європі, але й пояснює, чому десяток запрошених скасували свою участь, щоб не ділити трибуну з крайніми правими.

Це був центральний день конференції, що проходила в конгрес-центрі Єрусалима, і лейтмотивом виступів була гордість. Спільне відчуття перебування на «правильному боці історії». «На боці сил цивілізації проти сил варварства», — як визначив це Нетаньягу у своїй промові. Шквал оплесків та море мобільних телефонів, що знімали його появу, чітко показали, хто був справжньою зіркою заходу. «Бережіть себе, таких, як ви, у світі немає», — вигукнула жінка, коли він наближався до трибуни. «Амінь», — майже в унісон відповіла група людей.

Нетаньягу не лише розгорнув свій звичний репертуар, а й адаптував його до аудиторії. Він запевнив, що пропалестинські демонстрації в університетських кампусах США є захистом «убивць та ґвалтівників», маючи на увазі ХАМАС, що «відображає глибоку гниль, яка вразила вільні суспільства». Він також згадав одну з ключових тем виступів: «системний альянс між ультрапрогресивними лівими та радикальним ісламом». Прем'єр зазначив, що антисемітизм «люто поширюється в західній цивілізації» і «знову з’явився» в «Ємені, Ірані, Лівані, Газі та інших місцях», маючи на увазі бойовиків, що воюють проти Ізраїлю.

Промовці зазвичай обходили увагою «слона в кімнаті»: відсутність таких гостей, як німецький уповноважений з боротьби проти антисемітизму; головний рабин Великої Британії; чи відомий французький філософ Бернар-Анрі Леві. Також ігнорувалося невдоволення, яке конференція викликала в єврейських громадах за кордоном через значну присутність ультраправих лідерів у програмі.

Натомість це був день постійних натяків та згадок про спільні юдео-християнські цінності у симбіотичних стосунках. Нетаньягу отримує від ультраправих союзників у Європі та США, які захищають його порядок денний, тоді як європейські крайні праві «відмивають» своє минуле, іноді філонацистське та антисемітське, і позиціонують себе як захисники євреїв від того, що вони представляють як радикальний іслам, який нібито прибув на континент через слабку міграційну політику і планує зруйнувати західну цивілізацію, до якої, звісно, зараховують й Ізраїль.

«Щит» для євреїв

Жордан Барделла, наприклад, назвав «Національне об'єднання», ультранаціоналістичну французьку партію, яку він очолює, «найкращим щитом» для євреїв Франції проти «медового місяця між ісламізмом та крайніми лівими». Ісламізм, додав він, є одночасно «ворогом» Ізраїлю та «найбільшою територіальною загрозою» для Франції. «Тут ви боретеся проти ХАМАСу; ми — проти його ідей та підтримки на французькій землі», — підсумував він. І, звісно, говорив про міграцію. Щоб пов'язати зростання ісламізму та антисемітизму «з міграційним явищем, що розколює всі західні суспільства» та з «міграційною політикою останніх 30 років», яка «змінює майбутнє» Франції.

Барделла, нове «охайне» обличчя французького ультранаціоналізму, виступив з виваженою політичною промовою. Інші ж, навпаки, прагнули оплесків та гучних заголовків, усвідомлюючи, що грають на своєму полі та з прихильною аудиторією. Як-от Аміхай Шиклі, очільник міністерства, що організовувало конференцію (у справах діаспори та боротьби з антисемітизмом), який назвав прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса, генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша, колишнього лідера британських лейбористів Джеремі Корбіна та засновника французької лівої партії «Непокірна Франція» Жан-Люка Меланшона прикладами лідерів, до яких він відчуває «лише презирство» і які «уособлюють моральний колапс Заходу».

Згодом, у розмові з журналістами, відповідаючи на запитання цього видання, він знову атакував. Назвав Санчеса антисемітом за те, що той закликав до створення палестинської держави після атак ХАМАСу в жовтні 2023 року. «Це дуже проблемний і дуже слабкий лідер. Якось я назвав його „абсолютним нулем“ і досі так вважаю. Мені соромно за нього», — додав він. Натомість Сантьяго Абаскаль, лідер Vox (який відправив на конференцію трьох євродепутатів), є «особистим другом» та «сміливим лідером, який усвідомлює загрозу радикального ісламу, любить Ізраїль та відданий боротьбі з антисемітизмом». Шиклі, член тієї ж партії, що й Нетаньягу («Лікуд»), вже виступав минулого року на заході в Мадриді, організованому Vox.

Ще однією спільною лінією у виступах було твердження, що критика Ізраїлю рідко пов'язана з його політикою, а скоріше з тим, що це єдина єврейська держава у світі. «Протестувальники [в кампусах США] просто ненавидять євреїв», — запевняв Сільван Адам, канадсько-ізраїльський мільярдер, який назвав переобрання Трампа «благословенням для Ізраїлю» і вважав, що «бути антисемітом зараз модно». Протести через вторгнення в Газу в університетах? Вина Катару, Ірану та Китаю, які «організовують та фінансують» «масову та сплановану кампанію з інфільтрації університетів», — пояснив він.

Стефан Томпсон, засновник Visegrad 24, медіа, що публікує фейкові або неперевірені новини, радше вбачав проблему в тому, що «ліві ненавидять не гноблення, а талант, конкуренцію та важку працю», а «ЗМІ сповнені лівих, некомпетентних та озлоблених людей», які ненавидять євреїв, бо «не здатні досягти таких висот», як вони.

Ще однією «чорною мішенню» стала газета Haaretz, об'єкт кампанії цькування з боку уряду Нетаньягу. Міністр Шиклі назвав її «антисемітською газетою, маяком брехні та антисемітської пропаганди». Інший промовець, провокаційний правий політичний коментатор Гаді Тауб, також назвав її антисемітською та запевнив, що вона «систематично підриває сіонізм».

Автор: Вікторія Савчук — Автор динамічних текстів із сильним емоційним відгуком. Її матеріали викликають емоції, зачіпають соціальні теми та легко поширюються.