У Німеччині перехід на «ти» у спілкуванні між двома політиками високого рангу

У Німеччині перехід на «ти» у спілкуванні між двома політиками високого рангу може здатися несуттєвим, але це не так. Хоча звертання на «ти» стає все більш поширеним, воно все ще менш розповсюджене, ніж в інших країнах, таких як Іспанія, де в професійному спілкуванні переважає звертання на «Ви». Тому, коли 30 березня Ларс Клінгбайль, лідер Соціал-демократичної партії (СДПН), розповів на телебаченні, що перейшов на «ти» у спілкуванні з християнським демократом Фрідріхом Мерцем, переможцем лютневих виборів, це стало новиною для всіх ЗМІ.

За кілька днів до цього, за ритуалом, згідно з яким двоє людей переходять на «ти» за ініціативи старшого, 69-річний Мерц запропонував це 47-річному Клінгбайлю. Зрештою, вони днями вели переговори про коаліційний уряд Німеччини. У цьому випадку звертання на «ти» було вираженням довіри: вони більше не були політичними суперниками, а партнерами та друзями.

Клінгбайль прийняв пропозицію без подиву. Хоча він розділяє посаду голови своєї партії з депутатом Саскією Ескен, майбутній канцлер символічно закріпив за ним статус фактичного лідера СДПН. Він є наступником у цій посаді списку лідерів соціал-демократів, який включає легендарні імена, такі як Гельмут Шмідт або Віллі Брандт, та інші, що потрапили в немилість, як Герхард Шредер. Він буде головним співрозмовником у майбутньому німецькому уряді та, ймовірно, віце-канцлером і міністром фінансів.

«Ларс Клінгбайль – висхідна зірка СДПН, сильна людина», – пояснює депутат від соціал-демократів Нільс Шмід. «Він дуже добре зрозумів, що ця коаліція повинна мислити масштабно і що це має бути коаліція, яка модернізує Німеччину».

Таланту Клінгбайля як переговорника приписують те, що в політичному плані є подвигом. Соціал-демократи чинного канцлера Олафа Шольца отримали найгірший результат у своїй історії, набравши 16,4%, поступившись ультраправим з «Альтернативи для Німеччини» та блоку переможців, ХДС/ХСС Мерца. І, однак, співголова СДПН не тільки врятував свою «шкуру», але й отримав підвищення і був обраний на впливову посаду голови парламентської фракції. Філіп Тюрмер, голова завжди бойових Jusos, молодіжної організації СДПН, поскаржився: «Один з архітекторів провалу стає головою парламентської фракції. Це фатальна картина».

Нарікання не допомогли. Незабаром після цього Клінгбайль, вже закріпившись на подвійній посаді, домовився з Мерцем про план інвестицій в інфраструктуру, оборону та навколишнє середовище на суму до трильйона євро, що відповідало давнім вимогам соціал-демократів. План викликав глибоке невдоволення серед християнських демократів, оскільки передбачав порушення з боку їхнього кандидата передвиборчої обіцянки.

Велика партія влади

У коаліційних переговорах Клінгбайль і його співголова Ескен пом'якшили найбільш консервативні пропозиції християнських демократів і отримали сім міністерств, стільки ж, скільки ХДС (ХСС, баварська сестра ХДС, отримала три). Таким чином, вони підтвердили статус СДПН як великої партії влади в Німеччині, незалежно від того, виграє вона вибори чи програє, навіть з катастрофічними результатами. Якщо цей законодавчий термін закінчиться, то ця партія перебуватиме поза урядом лише чотири роки за останні три десятиліття.

Одним із ключів до успіху Клінгбайля є його досвід організації коаліційних переговорів для своєї партії у 2017 та 2021 роках. На відміну від нього та інших соціал-демократичних переговорників, Мерц і його команда почувалися новачками.

«Він тонкий стратег, який знає, як брати на себе ризики у відповідний момент», – каже Шмід. В особистому плані, додає він, «він доброзичливий, приємний». Він говорить це не тому, що він є його керівником у парламентській фракції, адже інші політики, навіть суперники, підкреслюють стиль, далекий від найбільш авторитарних лідерів, альфа-самців у стилі Шредера, або навіть Мерца. У 2021 році, коли його обрали головою СДПН, тижневик Der Spiegel описав його як «добродушного, великого плюшевого ведмедика» (зріст майже два метри), але «без необхідного інстинкту вбивці». «Можна робити політику інакше», – захищався він. «Не потрібно бути жорстким, щоб досягти результатів».

Хоча за своїм характером Клінгбайль може здатися нетиповим, за своєю траєкторією він справжній кар'єрний політик, людина апарату. «Його політичним університетом було не важке повсякденне життя соціального життя, ані потреба самостверджуватися у світі праці», – критикує в лівій газеті Tagezseitung політолог Удо Кнапп. «Його мотивувало прагнення служити в передпокоях своїх політичних спонсорів в апараті СДПН». Син професійного солдата та службовця в магазині в місті Мюнстер, він ще в школі був старостою класу. Будучи студентом, він вступив до СДПН, де піднімався сходами від місцевої політики до обрання депутатом у 2009 році, а через вісім років – генеральним секретарем.

Бернд Ротер, член історичної комісії СДПН, підкреслює значущу деталь: Клінгбайль походить з протестантської півночі, як і всі канцлери-соціал-демократи (Брандт, Шмідт, Шредер, Шольц). Це не випадково, за словами цього історика: у другій половині ХІХ століття католицька церква, більш вкорінена на півдні, створила робітничий рух, що залишило більше простору для просування СДПН на фабриках і заводах протестантської Німеччини.

Клінгбайль також походить із Нижньої Саксонії, федеральної землі, яка, як згадує Ротер, «за останні десятиліття зарекомендувала себе як кузня талантів». Нинішній генеральний секретар Маттіас Мірш також із цієї землі, як і популярний Борис Пісторіус, чинний міністр оборони, який, можливо, залишиться на посаді. Нижня Саксонія була вотчиною Шредера, одного з наставників Клінгбайля і сьогодні ізгоя в партії через його близькість до президента Росії Володимира Путіна.

Найближча мета Клінгбайля зараз – домогтися, щоб члени СДПН схвалили коаліційну угоду, незважаючи на опозицію в Jusos. Електронне голосування розпочалося 15 квітня і закінчується 29. 30-го будуть оголошені результати, а 6 травня Мерц має бути приведений до присяги як канцлер.

Клінгбайль стоїть перед подвійним завданням: керувати Німеччиною з Мерцем і не допустити, щоб партія скотилася в неактуальність, як це сталося в інших країнах, як-от з PS у Франції. «Завдання – вийти з ями 16%-17%», – каже депутат Шмід. «Ми не можемо залишатися замкненими в цьому виборчому вимірі. І це може статися швидко».