Декількома словами
На саміті в Парижі Еммануель Макрон запропонував створити військову силу з «деяких європейських країн» для гарантування безпеки України після можливої мирної угоди. Ця ідея не знайшла одностайної підтримки, але Франція та Велика Британія отримали мандат на розробку проєкту та оцінку потреб України. Лідери ЄС та НАТО підтвердили рішучість продовжувати всебічну підтримку Києва, включаючи військову допомогу та санкційний тиск на Росію, до досягнення справедливого миру. Зберігається скептицизм щодо щирості намірів Москви.
Париж знову став епіцентром гарячих дебатів між лідерами 27 європейських країн та їхніми союзниками по НАТО щодо пошуку шляхів до мирної угоди у війні між Україною та Росією. На зустрічі, скликаній Еммануелем Макроном, чия рішучість зросла на тлі воєнних вітрів останніх тижнів, обговорювалася спільна стратегія допомоги Україні в короткостроковій перспективі та її захисту після гіпотетичного припинення вогню.
Президент Франції оголосив, що у разі досягнення мирної угоди буде створено військову силу за участю «деяких європейських країн», яка діятиме на другій лінії для гарантування того, щоб Москва не здійснила повторної агресії проти Києва. Проте, як визнав Макрон, одностайності щодо цієї ідеї серед 31 країни, присутньої на зустрічі, досягти не вдалося.
Незважаючи на це, так звана «коаліція добровольців» уповноважила Велику Британію та Францію очолити цей проєкт. Вони мають відвідати Україну для аналізу потенційних потреб країни після укладення миру та почати підготовку майбутньої української армії.
Цей проєкт прямо суперечить вимогам Росії для підписання мирної угоди. Однак Макрон відкинув можливість переговорів щодо цього пункту з країною-агресором. «Не Москві вирішувати, що відбуватиметься в Україні», — рішуче заявив він. Варто зазначити, що деякі країни, зокрема Італія, Іспанія, Німеччина та Хорватія, вже висловили сумніви щодо своєї участі в такому проєкті.
Лідери 31 країни, включаючи глав урядів Німеччини (Олаф Шольц), Великої Британії (Кір Стармер) та Іспанії (Педро Санчес), керівництво НАТО та ЄС, а також представники Туреччини, Канади та Австралії, погодилися «продовжувати підтримувати Україну доти, доки вона не досягне тривалого та справедливого миру, на який заслуговує», — зазначив президент Європейської Ради Антоніу Кошта після зустрічі. Він додав у соцмережах: «Сьогоднішня зустріч ґрунтується на попередніх обговореннях у Джидді та досягнутих там домовленостях. Учасники все ще сумніваються, що Росія виконає оголошене часткове припинення вогню».
Головною метою зустрічі було забезпечення підтримки України та гарантій, які можуть бути запропоновані під час переговорів щодо міцної мирної угоди з Росією. Макрон повідомив, що ЄС сприятиме розбудові «сильної та добре оснащеної української армії». Щодо цього пункту спостерігалася одностайність усіх присутніх країн. Фактично, Стармер та Макрон домовилися про відправку франко-британських команд до України для підготовки формату майбутньої армії.
Розбіжності в коаліції
Водночас коаліція продемонструвала повну відсутність єдності щодо ідеї розміщення європейських військових сил стримування на українській території. Макрон, пояснюючи це різними політичними обставинами та можливостями кожної країни, підкреслив, що ці сили в жодному разі не замінять українську армію. «Це сили гарантії для підтримки миру, вони не перебуватимуть на передовій», — зазначив він. Ці сили також не замінять сили НАТО на східному фланзі, додав глава французької держави.
Президент України Володимир Зеленський, за словами Кошти, наголосив на найнагальніших потребах та очікуваннях своєї країни. «Найкращий спосіб підтримати Україну — це твердо стояти на нашій меті досягнення всеосяжного припинення вогню та тривалого і справедливого миру. Це передбачає продовження тиску на Росію за допомогою санкцій. Було б стратегічною помилкою піддатися спокусі передчасно пом'якшити санкції», — наголосив європейський лідер. Зустріч підтвердила, що стратегія ЄС залишається «мир через силу». «Це вимагає посилення нашої підтримки України на багатьох рівнях: військовому, фінансовому, енергетичному, у відбудові та на шляху до членства в ЄС», — наполягав Кошта.
За океаном Сполучені Штати очікували новин про результати саміту. Макрон провів телефонну розмову з президентом США перед початком зустрічі та планував повторний дзвінок.
Розширення формату до 31 країни, на думку Єлисейського палацу, свідчить про правильність обраного шляху. Участь Канади та Норвегії як членів НАТО також є важливою, особливо на тлі новин про можливу угоду щодо припинення вогню в Чорному морі. Проте довіри до реальних намірів Росії немає. «Ми хочемо надіслати чіткий сигнал: ми продовжуватимемо підтримувати український народ та армію в короткостроковій перспективі. Це необхідно, щоб завадити плану Росії, який полягає в тому, щоб імітувати переговори для деморалізації супротивника та посилення своїх атак».
На зустрічі обговорювалася необхідність якнайшвидшого досягнення мирної угоди, але на надійних умовах. Оскільки Росія поки що ігнорує пропозицію США та України щодо 30-денного припинення вогню, першочерговим завданням залишається негайна військова допомога Україні для продовження оборони. У цьому контексті Макрон оголосив про новий пакет французької військової допомоги Україні на суму 2 мільярди євро, який буде доповнений новими поставками від ЄС.
Крім того, Макрон закликав Китай долучитися до мирного процесу, висловивши сподівання, що китайський лідер Сі Цзіньпін «зможе відіграти цілком активну роль» у досягненні миру в Україні. «Враховуючи якість діалогу, який він підтримує з Росією, та мирну ініціативу, започатковану разом із Бразилією кілька місяців тому, я сподіваюся, що він зможе відіграти цілком активну роль, допомагаючи нам побудувати цей міцний і тривалий мир», — заявив президент Франції. «Я вважаю, що Китай має на це повне право як постійний член Ради Безпеки та враховуючи його попередні ініціативи».
