Прем'єр-міністерка Італії, ультраправа Джорджія Мелоні, вчетверте намагається депортувати мігрантів

Прем'єр-міністерка Італії, ультраправа Джорджія Мелоні, вчетверте намагається депортувати мігрантів до центру утримання в Албанії, який її уряд відкрив у жовтні минулого року, знову вдаючись до правових маневрів. Після невдалих трьох попередніх спроб, скасованих судами, які змусили повернути іноземців до Італії, військовий корабель Libra вийшов з Бріндізі вранці п'ятниці та прибув до порту Шенджін з 40 людьми на борту.

Новизна, яка також може потрапити до суду, полягає в тому, що вперше цих мігрантів не рятували в морі, як раніше, а перевозять з центрів в Італії після нещодавньої зміни законодавства, схваленої виконавчою владою два тижні тому. Залишається з'ясувати, чи буде цей захід прийнятий італійською юстицією.

Зважаючи на судову перешкоду, необхідність використовувати порожні об'єкти в Албанії, вартість яких становить близько 1 мільярда євро, і в очікуванні рішення Суду Європейського Союзу (CJEU) щодо правового конфлікту в травні чи червні, Мелоні вдалася до імпровізації. 28 березня вона видала указ про внесення змін до правового протоколу з Албанією, щоб мати змогу відправляти туди також осіб, які вже перебувають в Італії в так званих Центрах постійного перебування для репатріації (CPR).

Тобто мігрантів, яким вже видано наказ про видворення та які очікують на повернення до своєї країни, що насправді вдається лише в 25% випадків. Коли це не вдається, їх просто звільняють з наказом залишити країну. 40 осіб, відправлених у п'ятницю, перебували в CPR Бріндізі.

За даними італійської преси, вони мають алжирське, туніське та бангладешське громадянство.

Новизна полягає в тому, що Італія тепер може відправляти інтернованих у дев'яти CPR, розкиданих по Італії, чекати в бараках центру утримання, побудованого в Г'ядері, Албанія, де вони можуть перебувати до 18 місяців. Це важлива зміна, тому що досі, відповідно до підписаного з Албанією та швидкого протоколу вирішення прохань про надання притулку, який хотіли застосувати до тих, хто потрапив у корабельну аварію, максимальний термін перебування становив 28 днів. Потім, як передбачалося, їх повертали б до Італії або до їхньої країни (у будь-якому випадку через італійську територію).

Саме одна з критик експертів і юристів щодо нового указу полягає в тому, що Мелоні в односторонньому порядку змінила угоду з іншою країною, що є нечуваним у міжнародному праві, без жодних заперечень з боку Албанії.

Експерти з міграції також вказали на інші спірні моменти в цій новій формі депортації до балканської країни, яка, ймовірно, знову стане джерелом судових позовів, які повинні будуть вирішити суди.

Наприклад, вони зазначають, що указ не обґрунтований жодною причиною «надзвичайної необхідності та терміновості», як передбачено Конституцією Італії.

Особи, які перебували в CPR і тепер були раптово відправлені до Албанії, більше не зможуть отримувати відвідування від родичів, свого адвоката чи дипломатичної допомоги з боку своєї країни, як це було в Італії. Окрім ускладнення їхнього права на захист, вони також не мають тих самих гарантій захисту здоров'я, оскільки вони більше не мають доступу до італійської системи охорони здоров'я.

З іншого боку, якщо їх остаточно репатріюють, вони все одно повинні будуть повернутися до Італії, тому що це не може бути зроблено з Албанії.

Підсумовуючи, для опозиції, окрім питань прав, балканський табір для інтернованих становить абсурдні витрати державних коштів.

Найближчими днями стане зрозуміло, чи буде що сказати судам і як розвиватиметься нова спроба депортації Мелоні, для якої центр в Албанії став справжньою нав'язливою ідеєю та передвиборчим прапором.