Бундестаг у вівторок, 19 березня, ухвалить рішення щодо амбітної конституційної реформи майбутнього канцлера Фрідріха Мерца. Реформа передбачає витрати у сотні мільярдів євро на оборону, інфраструктуру та довкілля. Якщо пропозиція набере необхідні дві третини голосів, Німеччина відійде від догми нульового дефіциту та прискорить переозброєння перед загрозою з боку Росії та можливої відмови США від підтримки Європи.

Християнський демократ Мерц, який переміг на виборах 23 лютого, зможе розпочати свій термін із фінансовим арсеналом, якого перша економіка Європи не мала роками. У п'ятницю реформа буде винесена на остаточне голосування Бундесрату, регіональної палати.

«Війна Путіна спрямована не лише проти України, а й проти Європи, проти нашої безпеки та нашої свободи», — попередив Мерц у дебатах перед голосуванням. «Проти цих атак ми будемо захищатися в найближчі роки та десятиліття всім, що є в нашому розпорядженні». Майбутній канцлер підкреслив, що виняткові заходи, які він пропонує, відповідають новому міжнародному контексту. Він вказав на крайніх правих як на посібників Росії в цій ситуації. І попередив, що як союзники, так і вороги у вівторок уважно стежать за Бундестагом, оскільки на кону стоїть більше, ніж це голосування. Конституційна реформа та план переозброєння та інвестицій «мають стати першим кроком до спільної європейської оборони» і мають також включати Велику Британію, додав він.

Мерц наполіг на тому, щоб його план запозичень був ухвалений у Бундестазі, що завершує свою каденцію, а не в новообраному парламенті. Таким чином він міг отримати дві третини місць, необхідних для конституційної реформи. У новому парламенті, який розпочне роботу наступного тижня, ультраправа «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та посткомуністи з «Лівих» мають блокуючу меншість у понад третину голосів і могли б зірвати ініціативу. Конституційний суд відхилив апеляції проти голосування, подані цими партіями, які назвали його антидемократичним, оскільки склад парламенту не відображає волю народу, висловлену на виборах. Згідно з Основним законом, Бундестаг діє до останньої хвилини, навіть якщо відбулися нові вибори.

Очікується, що більшість для ухвалення реформи буде незначною. ХДС/ХСС Мерца та соціал-демократична СДПН, які ведуть переговори про формування урядової коаліції, не набирають самостійно двох третин усіх місць — порогового значення, необхідного для внесення змін до Конституції. Їм потрібно було заручитися підтримкою «Зелених». Серед поступок, на які пішли «Зелені» в обмін на підтримку, — фонд для екологічного переходу обсягом 100 мільярдів євро. Але є побоювання щодо можливих дезертирств, особливо серед християнських демократів Мерца, незадоволених тим, що їхній лідер порушив обіцянки уникнути заборгованості. Мерцу потрібно 489 голосів, а ці три партії разом мають на 31 голос більше. Отже, запас міцності невеликий. Таблоїд Bild Zeitung назвав голосування «найдорожчим за всі часи» через значні запозичення, які воно передбачає.

Понад трильйон євро

План включає спеціальний фонд у розмірі 500 мільярдів євро для інфраструктури на наступні 12 років, у тому числі 100 мільярдів євро на екологічні проєкти. Крім того, військові витрати, що перевищують 1% ВВП, будуть виключені з правил конституційного боргового гальма, яке досі суворо обмежувало можливості німецьких урядів модернізувати Збройні сили та реагувати на нові загрози. Нарешті, передбачається дозволити землям (федеральним штатам) звільнитися від конституційного зобов'язання збалансовувати свої рахунки та брати в борг до 0,35% ВВП. За деякими оцінками, загальний обсяг пакету перевищує трильйон євро.

Лідер СДПН Ларс Клінгбайль під час дебатів захищав угоду з ХДС/ХСС та «Зеленими» як приклад здатності партій «демократичного центру» вирішувати проблеми сьогодення. Він порівняв німецьку «політичну культуру» з блокадою та розбіжностями серед поміркованих в інших країнах, яких він не назвав. Представниця «Зелених» Брітта Хассельманн дорікнула Мерцу, що до виборів він неодноразово відповідав «категоричним ні» на пропозиції її партії ухвалити план, подібний до того, який зараз, поспіхом, майбутній канцлер хоче нав'язати. «Умови були такими самими 1 січня чи в жовтні», — зазначила вона.

«Який театр!», — вигукнув співголова AfD Тіно Хрупалла, натякаючи на зміну позиції Мерца після виборів. «Виборці відчувають себе обдуреними, і небезпідставно». Крістіан Дюрр з ліберальної ВДП захищав конституційне боргове гальмо як «страховку для майбутніх поколінь». «Коаліція боргів, — додав він, маючи на увазі альянс християнських демократів і соціал-демократів, — жертвує завтрашнім добробутом заради сьогоднішніх передвиборчих подарунків. Сьогоднішні борги — це завтрашні податки». ВДП, яка була членом тристороннього уряду до листопада минулого року, не увійшла до наступного парламенту.

Останнє слово за Бундесратом

Наступним кроком, якщо реформа буде ухвалена в Бундестазі, є Бундесрат, де представлені землі. Там також потрібна більшість у дві третини голосів. Недостатньо буде голосів земель, де уряди сформовані ХДС/ХСС, СДПН або «Зеленими». Вирішальний голос для досягнення двох третин належить Баварії, де ХСС керує в коаліції з невеликою партією «Вільні виборці», яка виступає проти запозичень. «Вільні виборці» протягом декількох днів погрожували не дозволити ХСС віддати від імені цієї федеральної землі голос на підтримку плану. Але в понеділок було оголошено про угоду, яка, в принципі, усуває цю перешкоду і дозволить остаточно ухвалити реформу в п'ятницю.