Декількома словами
Переговори щодо формування урядової коаліції в Німеччині ускладнюються через розбіжності в міграційній політиці, зокрема щодо депортацій шукачів притулку. Консерватори (ХДС/ХСС) наполягають на жорсткіших заходах та можливості повернення мігрантів на кордоні без згоди сусідніх країн, тоді як соціал-демократи (СДПН) вимагають такої згоди. На тлі зростання підтримки ультраправих (АдН), особливо на сході країни, питання міграції є політично чутливим. Статистика показує зниження кількості заяв про притулок, але збільшення депортацій. Впроваджуються нові заходи, як-от «Дублінські центри» та позбавлення виплат для осіб, що очікують депортації.

Консерватори та соціал-демократи в Німеччині намагаються швидко домовитись про урядову коаліцію до Великодня. Проте залишаються відкритими питання у сфері міграції. Хоча обидві сторони згодні «ефективно скорочувати нелегальну міграцію» — тема, що домінувала у виборчій кампанії та була використана ультраправими, — суперечка точиться навколо деталей.
Три партії за столом переговорів — Християнсько-демократичний союз (ХДС), його баварський партнер Християнсько-соціальний союз (ХСС) та Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) — домовилися повертати шукачів притулку на німецьких кордонах «за координацією» з європейськими сусідами. Проблема полягає в тому, що саме означає ця «координація». Чи мають сусідні країни давати згоду на повернення, чи достатньо їх просто поінформувати? Соціал-демократи вимагають чіткої згоди, тоді як консерватори схиляються до простого повідомлення.
Для подолання цієї перешкоди лідер християнських демократів і майбутній канцлер Фрідріх Мерц веде прямі переговори з кількома сусідніми країнами, сподіваючись, що узгоджена домовленість зніме опір СДПН. Генеральний секретар фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Торстен Фрай висловив упевненість у цих переговорах: «Німеччина не може залежати від своїх сусідів, але також зрозуміло, що ми ніколи не проводили політику, яка б не враховувала їхні інтереси», — сказав він на громадському телебаченні ZDF. За словами Фрая, «плани Німеччини підтримують у Польщі, Австрії та Франції». Минулого року Німеччина зареєструвала 213 499 заяв про надання притулку та депортувала близько 20 000 осіб, згідно з даними чинного уряду.
Консервативний блок чітко розуміє, що хоча червоної лінії не проведено, це питання є вирішальним для успіху майбутнього уряду під керівництвом Мерца. Вони не вагаються виступати за посилення міграційної політики та впровадження так званих «гарячих повернень» (примусове видворення без розгляду справи). Цю політику Мерц запропонував під час кампанії, що викликало суперечки через підтримку ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН). «З усіх пунктів, де Союз [ХДС] має продемонструвати на переговорах щодо коаліції свою здатність домінувати над СДПН, міграційна політика, ймовірно, найважливіша», — пояснює Яспер фон Альтенбокум, експерт з внутрішніх справ газети Frankfurter Allgemeine Zeitung.
На тлі заперечень СДПН щодо плану повернень на кордоні — хоча соціал-демократи вже погодилися сприяти загальному посиленню міграційної політики — прем’єр-міністр землі Саксонія-Ангальт Райнер Газельгофф нагадав про результати минулих виборів, де АдН посіла друге місце з 20,8% голосів. «Ми знаємо, чому так багато людей проголосували за АдН: у них є відчуття, що приплив біженців не врегульовується відповідно до закону», — заявив політик ХДС німецькій медіамережі RND. Він також вказав на зростання ультраправих на сході Німеччини, зазначивши, що на кону стоїть виживання політичного центру.
У цьому контексті чинна міністерка внутрішніх справ Німеччини, соціал-демократка Ненсі Фезер, представила у вівторок звіт про міграційну політику попереднього коаліційного уряду соціал-демократів, зелених та лібералів. «Мало тем так поляризували суспільство, тому ще важливіше представити тут цифри, дані та факти, а також досягнуті результати», — підкреслила вона.
Фезер назвала «дуже важливою» координацію повернень мігрантів із сусідніми країнами, як це було погоджено в документі попередніх переговорів щодо формування уряду. «Інакше це не може працювати, принаймні на практиці. Тому важливо мати цей обмін із сусідами», — зазначила вона, не уточнивши, наскільки реалістичною є така координація.
На 35% менше мігрантів
У першому кварталі цього року Німеччина зареєструвала близько 33 000 заяв про надання притулку, що на 35% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, та на 49% менше, ніж у 2023 році. За весь 2024 рік притулку попросили 213 499 біженців, порівняно з 325 000 у 2023 році. Щодо депортацій: якщо у 2022 році було депортовано 13 000 осіб, у 2023 — понад 16 000, то у 2024 році їх кількість зросла до 20 000. Майбутній уряд планує суттєво збільшити цю цифру.
У цьому ж напрямку вже працюють так звані «Дублінські центри» (установи, де очікують на висилку шукачі притулку, яким відмовили), що нещодавно запрацювали в Гамбурзі та Бранденбурзі. Кілька місяців тому було ухвалено рішення про позбавлення державних виплат мігрантів, які очікують на депортацію. Крім того, Фезер заявила, що з моменту введення контролю на всіх сухопутних кордонах у вересні 2024 року було здійснено «близько 50 000 відмов» у в’їзді мігрантам.
«У Дублінських центрах розглядаються виключно випадки, коли інша країна ЄС вже визнала, що там було подано заяву про надання притулку», — наголосила міністерка щодо цих установ, які прискорюють процес позбавлення соціальних виплат тих, хто не має на них права, через два тижні. «Це збільшує тиск на сім’ї та полегшує їх повернення до країн, де вони подали заяву на притулок, оскільки там вони отримають виплати», — запевнила вона. «Це стратегія, яка працює. Ми вже це бачимо, хоча вона тільки почалася», — додала Фезер про захід, який вона назвала «повністю законним».