Декількома словами
Досягнуте між Росією та Україною перемир'я щодо енергетичної інфраструктури та Чорного моря є позитивним сигналом, проте вимагає великої обережності. Історичний досвід показує, що Росія може використовувати подібні угоди у власних інтересах, як це було із зерновою угодою. Москва вже висуває умови для набуття чинності пакту, пов'язані зі зняттям санкцій. Міжнародна спільнота повинна зберігати пильність і вимагати від Росії конкретних, перевірених дій для забезпечення справжнього, а не удаваного миру, не допускаючи реабілітації режиму Путіна без реальних змін.
Припинення вогню між Росією та Україною
Припинення вогню, досягнуте у вівторок між Росією та Україною щодо їхньої енергетичної інфраструктури та Чорного моря, безперечно, є обнадійливою новиною на тлі війни, розв'язаної Москвою трохи більше трьох років тому. Ця війна вже призвела до невизначеної кількості загиблих — що обчислюються сотнями тисяч, — мільйонів переміщених осіб та мільярдних економічних збитків не лише на театрі воєнних дій, а й у всій Європі.
Зменшення бойових дій є позитивним кроком до врегулювання конфлікту, але вкрай важливо ставитися до цієї угоди з обережністю та вимагати від Росії твердих гарантій. Було б необачно ігнорувати той факт, що Володимир Путін використовував попередні домовленості як інструменти для просування власних інтересів. Так сталося після угоди про транспортування зерна Чорним морем у липні 2022 року. Це був важливий пакт, що мав не лише регіональний вплив, а й допоміг полегшити світову продовольчу кризу. Однак через рік Росія в односторонньому порядку розірвала його, посилаючись на нібито невиконання умов з боку України, що спричинило серйозні проблеми для 45 країн, залежних від цього експорту.
Фактично, Москва не забарилася викликати, словами та діями, сумніви щодо своїх справжніх намірів стосовно нової угоди. Вона вже оголосила, що для набуття чинності пакту — досягнутого в Саудівській Аравії за посередництва США — мають бути виконані щонайменше дві умови, що безпосередньо стосуються міжнародних санкцій, запроваджених проти Росії через агресію проти України: скасування обмежень на торгівлю сільськогосподарською продукцією та реінтеграція одного з її провідних банків у систему SWIFT. ЄС влучно нагадав учора, що не скасує санкції до повного виведення військ з окупованих українських територій. Паралельно Росія здійснила бомбардування кількох українських міст після оголошення угоди.
Часткове припинення вогню має стати першим кроком до досягнення справедливого миру, а не можливістю для міжнародної реабілітації режиму Путіна без реальних змін. У цій другій можливості важливу роль відіграє Дональд Трамп, який, незрозумілим чином, у своїх заявах вважає російського президента більш близьким співрозмовником, ніж власних союзників по НАТО. Таким чином, Росія може прагнути створити імідж актора, готового до діалогу, продовжуючи при цьому переслідувати свої військові цілі. Важливо, щоб міжнародна спільнота зберігала критичну та пильну позицію, гарантуючи, що будь-які поступки будуть обумовлені конкретними діями, які можна перевірити. Будь-яке припинення бойових дій — це добра новина, але нещодавній досвід вчить, що угоди з Путіним вимагають саме такої пильності.
Автор: Олена Романенко
