Народна партія Іспанії (ПП) зареєструвала в п'ятницю в Конгресі законопроєкт про продовження терміну експлуатації атомних електростанцій в Іспанії, закриття яких заплановано на період з 2027 по 2035 рік. Сенаторка та заступниця секретаря ПП з питань сталого розвитку Палома Мартін обґрунтувала цю позицію необхідністю «гарантувати стратегічну автономію» в умовах «поточного світового геополітичного сценарію», який, на її думку, змушує «переглянути пріоритети та реагувати».

Команда Альберто Нуньєса Фейхоо стверджує, що їхня позиція на користь продовження роботи АЕС в Іспанії «відповідає способу мислення та дій» партії. ПП заявляє, що «сподівається» на можливість переговорів щодо цього законопроєкту з усіма парламентськими групами, за винятком EH Bildu, включно з правлячою Соціалістичною партією (PSOE), та особливо з каталонськими незалежницькими формаціями ERC та Junts, оскільки ті раніше підтримували схожі ініціативи, а кілька АЕС розташовані саме в Каталонії. Проте, представники ПП визнають, що наразі не мають жодної підтримки.

Палома Мартін виступила в Конгресі з відкритою підтримкою атомної енергетики, розкритикувавши плани та графік закриття АЕС, що діють згідно з угодою уряду 2019 року з трьома основними операторами станцій. Вона назвала ядерну енергію «чистою, стабільною, конкурентоспроможною, гнучкою та дешевою», вважаючи її незамінною «в нинішньому сценарії» з огляду на нещодавні події: пандемію, війну в Україні та тарифну політику Дональда Трампа.

ПП обґрунтувала свою позицію даними: в ЄС діють 103 реактори та 3 будуються (Словаччина, Франція), що забезпечують 26% споживання. В Іспанії діючі АЕС забезпечують 20% необхідної енергії. Партія попереджає про ризик «катастрофи» та «відключень», якщо уряд продовжить план закриття, який ПП вважає суто «ідеологічним».

Законопроєкт ПП, що розпочинає свій парламентський шлях, деталізує плани, які Фейхоо представляв прем'єр-міністру Педро Санчесу ще у 2022 році та які були включені до виборчої програми партії 2023 року. У лютому ПП вже проводила через парламент необов'язкову пропозицію закликати уряд відмовитися від графіка закриття АЕС, яка була підтримана Vox, а ERC та Junts утрималися. У березні парламент Каталонії, навпаки, підтримав декларацію про необхідність «впорядкованого закриття» станцій.

Тиск з боку бізнесу

Каталонія, де розташовані дві АЕС (Аско та Вандельос), є одним з епіцентрів цього конфлікту. Місцеве об'єднання роботодавців Foment del Treball активно виступає проти закриття. Речниця ПП зазначила, що партія «сподівається» залучити на свій бік представників регіонів, де розташовані АЕС, але визнала, що контакти ще не розпочато і підтримки немає.

Пропозиція ПП з'явилася після місяців тиску з боку проядерного лобі проти закриття п'яти АЕС в Іспанії. Дискусія загострюється з наближенням запланованої дати зупинки першого реактора найстарішої станції Альмарас (Касерес) у листопаді 2027 року. Закриття станцій має відбуватися поступово до 2035 року згідно з угодою між електрокомпаніями та державною компанією Enresa, відповідальною за управління радіоактивними відходами.

Хоча графік був узгоджений у 2019 році, проядерний сектор за підтримки ПП та Vox роками наполягає на його перегляді. Енергетичні компанії, зокрема Iberdrola та Endesa, також останнім часом висловлювалися за продовження експлуатації станцій.

Міністерство екологічного переходу у своєму енергетичному плануванні продовжує розраховувати на дотримання графіка закриття АЕС та заміщення їх потужностей відновлюваними джерелами енергії та системами накопичення. У міністерстві зазначають, що компанії, попри публічні заяви, ще не подали конкретної пропозиції щодо зміни графіка.

Напруженість у відносинах з енергокомпаніями

В основі конфлікту лежать фінансові питання: електрокомпанії вимагають зниження податків та зборів, які вони сплачують Enresa за управління радіоактивними відходами (вартість якого оцінюється у понад 20 мільярдів євро). Законопроєкт ПП не змінює норму про те, що ці витрати мають нести власники АЕС, але передбачає можливість перегляду оподаткування, якщо термін експлуатації станцій буде продовжено на 10 років під наглядом Центру ядерної безпеки (CSN). Речниця ПП також зазначила, що закон передбачає можливість примусу операторів до продовження роботи АЕС, якщо CSN визнає це необхідним.

Ця ініціатива ПП збіглася з періодом напруженості між урядом та електрокомпаніями через розмір плати за управління відходами. Після оновлення національного плану управління відходами уряд минулого року підвищив на 30% збір, який компанії сплачують Enresa. Компанії оскаржують це підвищення в судах. Наприклад, Iberdrola вже подала позов проти Enresa на 324 мільйони євро.