У вівторок, за посередництва США, Росія та Україна домовилися призупинити атаки на енергетичні інфраструктури обох країн. Переговори також привели до припинення бойових дій у Чорному морі, що є головною новиною цього процесу, але Кремль обумовив цю частину угоди зняттям західних санкцій, накладених на російський аграрний сектор. Пакт, укладений після трьох днів обговорень, є першим з липня 2022 року. Тоді, лише через п'ять місяців після початку повномасштабного вторгнення, розпочатого Владіміром Путіним проти України, було досягнуто домовленості про захист експорту зерна. Незважаючи на сумніви щодо його виконання, це перший конкретний крок до діалогу для завершення війни, яка триває вже понад три роки. Президент США Дональд Трамп зобов'язався з моменту свого приходу до Білого дому в січні минулого року працювати над угодою, яка б припинила бойові дії.

Вашингтон зобов'язується, через дві узгоджені з обома сторонами заяви, контролювати дотримання угоди. Найважливіше те, що в цих документах не вказано, що перемир'я обмежується 30 днями, як передбачалося спочатку. Крім того, США зобов'язуються допомогти Росії відновити експорт сільськогосподарської продукції та добрив, обмежений західними санкціями.

Крім цих заяв, Кремль у своїй власній заяві деталізував обіцянки та домовленості, досягнуті з Вашингтоном. Головною, за словами Москви, є реалізація так званої «Чорноморської ініціативи», яка передбачає, що торговельні судна «не повинні використовуватися у військових цілях». Росія сподівається в обмін на це домогтися зняття санкцій. Угода щодо зерна не набуде чинності, підкреслює Кремль, доки не будуть зняті обмеження на постачання техніки до Росії та на банки, які здійснюють операції в цьому секторі. Таким чином, для Москви російські фінансові установи, залучені до експорту сільськогосподарської продукції, включаючи головний аграрний банк «Россельхозбанк», «повинні бути знову підключені до SWIFT». Ця система з'єднує тисячі фінансових установ по всьому світу та забезпечує безпечні грошові перекази.

За словами президента України Володимира Зеленського, перемир'я набуло чинності з моменту публікації Білим домом змісту документів у вівторок вдень. «Ми вважаємо, що після того, як Вашингтон офіційно опублікує дві заяви, має розпочатися припинення вогню на морі та припинення вогню щодо енергетики», — сказав він під час прес-конференції в Києві.

Україна висловила свою незгоду з відновленням російського експорту. Саме США у своїй спільній заяві з Росією зобов'язуються «сприяти відновленню доступу Росії до міжнародних ринків сільськогосподарської продукції та добрив». «Ми вважаємо, що це послаблює нашу позицію та пом'якшує санкції. Ми ще не знаємо деталей цього питання і не були присутні на зустрічі, тому я нічого не можу сказати. Але цього не було в нашому порядку денному», - заявив Зеленський.

У своїй заяві про переговори з Росією Білий дім зазначає, що «США та Росія домовилися гарантувати безпечне судноплавство, усунути застосування сили та запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі». Також зазначається, що США «сприятимуть відновленню доступу Росії до світових ринків для експорту сільськогосподарської продукції та добрив, скороченню витрат на морське страхування та покращенню доступу до портів і платіжних систем для таких операцій».

Ідентичною мовою в двох різних заявах США також зазначають, що домовилися з обома сторонами розробити заходи для «введення в дію угоди про заборону нападів на енергетичні об'єкти Росії та України». У цьому сенсі Зеленський додав, що його делегація просила поширити цей захист і на певні об'єкти цивільної інфраструктури. «Окремо ми передали американській стороні список цивільної інфраструктури. Це не буде включено до цієї заяви, але ми з цим згодні», - сказав він.

Текст, присвячений переговорам з Україною, містить окремий абзац, присвячений одній з найбільших проблем Києва – українським дітям, викраденим і вивезеним до Росії під час війни. «США та Україна домовляються, що США й надалі будуть віддані справі сприяння обміну військовополоненими, звільненню затриманих цивільних осіб та поверненню примусово переміщених українських дітей».

На запитання про наслідки можливого порушення режиму припинення вогню Зеленський визнав, що в документі про це нічого немає. «Цього немає в угоді, я розумію, що це тому, що американська сторона дійсно хоче, щоб це не розвалилося». І додав: «Якщо ми побачимо, що хтось це порушує, ми зв'яжемося з американською стороною з фактами та доказами того, що російська сторона порушила угоду». Для президента України важливо, щоб США були головним суб'єктом, який контролює дотримання перемир'я, навіть якщо розглядалася участь третіх країн: «Вони мають розвідувальну інформацію та супутники», - нагадав він.

Переговорний марафон

Переговорний марафон у Ер-Ріяді тривав три дні. Перша зустріч відбулася в неділю між українцями та американцями. Жодна інформація про зміст цього дня не була оприлюднена. Емісари Вашингтона зустрілися в понеділок з емісарами Москви, зустріч тривала 12 годин. Той факт, що вона закінчилася пізно ввечері, змусив провести останню зустріч з українською стороною у вівторок.

Трамп кілька днів тому заявив, що США обговорювали з російською делегацією також розподіл окупованих Росією територій і право власності на Запорізьку АЕС, яка зараз перебуває під російською окупацією. Республіканський лідер запропонував, щоб американські компанії взяли під контроль чотири українські атомні станції, особливо Запорізьку, найбільшу в Європі. Однак Зеленський під час своєї прес-конференції у вівторок спростував, що говорив про територіальні поступки: «США та Росія обговорювали це, але не з нами, вони знають, що це болюче питання», - визнав він.

Газета Moscow Times опублікувала, що російська делегація передала в Ер-Ріяді американській вимогу, щоб Україна поступилася суверенітетом не лише над усіма територіями, що перебувають під її військовим контролем, а й над частинами Донецької, Херсонської та Запорізької областей, які залишаються у вільній Україні. В Україні викликали особливе занепокоєння заяви, зроблені 22 березня Стівом Віткоффом, емісаром Трампа на Близькому Сході та в Росії. В інтерв'ю проросійському пропагандисту Такеру Карлсону Віткофф заявив, що «переважна більшість населення» на окупованих територіях проголосувала на референдумі 2022 року за те, щоб стати частиною Росії. Представник Трампа не згадав, що більшість населення цих регіонів покинула свої домівки через війну і що референдуми проводилися під контролем російської армії.