Генеральний секретар НАТО Марк Рютте напередодні зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі цього четверга, де значна частина дискусій буде зосереджена на збільшенні витрат на оборону країнами–членами, наголосив на необхідності зробити Північноатлантичний альянс «сильнішим і летальнішим». Адже загрози, особливо російська, не зникнуть ні в короткостроковій, ні в довгостроковій перспективі, нагадав він. Голландець також привітав зобов'язання союзників щодо України, які за перші три місяці року вже перевищили 20 мільярдів євро допомоги у сфері безпеки на 2025 рік, як було оголошено цієї середи.

З огляду на участь, вперше, нового держсекретаря Сполучених Штатів Марко Рубіо, глава НАТО також підкреслив важливість збереження єдності серед союзників: «Виклики безпеці надто великі, щоб долати їх поодинці», – нагадав він. «Ми живемо в небезпечному світі, і ми повинні побудувати сильніше, справедливіше і летальніше НАТО», – додав він.

Його виважені слова напередодні зустрічі міністрів, яка триватиме до п'ятниці, є свідченням складної рівноваги – і нервозності – яку переживає НАТО в ці моменти, коли, зазначають дипломатичні джерела, Альянс перебуває в досить незвичній ситуації: він повинен не тільки протистояти викликам ззовні, але й зазнає критики зсередини.

Адже війна Росії в Україні, яка поглинає зусилля та ресурси, триває, незважаючи на спроби Вашингтона виступити посередником для досягнення припинення вогню. Це спроби, які Рютте, що всіляко прагне не дратувати Вашингтон, аби остаточно не розірвати трансатлантичний зв'язок, хвалить і «повністю підтримує».

Іншим значним джерелом напруги є загроза з боку адміністрації Дональда Трампа відкликати або обмежити історичну оборонну парасольку над Європою, якщо вона не збільшить витрати на оборону, які США навіть розглядали на рівні 5% ВВП – відсоток, який більшість вважає неможливим для досягнення. Поточна угода – встановлена на саміті в Уельсі у 2014 році – передбачала досягнення 2% протягом десятиліття, чого такі країни, як Іспанія, Канада чи Італія, досі не досягли.

На наступній зустрічі лідерів НАТО в червні в Гаазі, ймовірно, буде встановлено вищу мету, яка оцінюється приблизно в 3% або 3,5%, як мінімум.

Не бажаючи підтверджувати конкретну цифру, Рютте обмежився тим, що привітав збільшення витрат кількома країнами «у спосіб, небачений десятиліттями», і навів приклади таких країн, як Німеччина, яка щойно провела історичну конституційну реформу для збільшення витрат, Фінляндія, Данія, Швеція та Чеська Республіка.

Однак він не згадав тих, хто, як Іспанія, відстає. Минулого тижня Рютте заявив у Варшаві, що Іспанія хоче досягти 2% цього літа. Ці заяви викликали сильне невдоволення в Мадриді, який поспішив уточнити, що Іспанія «спробує максимально наблизитися до 2% влітку», але це залежатиме від відсотка ВВП на військові витрати, яким остаточно завершиться 2024 рік. Міністр оборони Маргарита Роблес, яка цього четверга братиме участь у Варшаві в неформальному саміті європейських міністрів, заявила у вівторок у Лісабоні, що збільшення іспанських військових витрат буде виконано «значно раніше» 2029 року, дати, яка розглядалася дотепер. Очікується, що уряд оголосить новий графік до саміту НАТО в Гаазі наприкінці червня. Частково це може залежати від того, чи погодиться НАТО враховувати, як того прагне Іспанія, такі витрати, як ті, що спрямовані на боротьбу з тероризмом, як оборонні статті, що інші союзники сприймають зі скептицизмом.

Складна ситуація Іспанії

В Альянсі усвідомлюють складну ситуацію Іспанії, де збільшення витрат на оборону не тільки розділяє коаліційний уряд, але й стикається з неприйняттям частини суспільства, яка не відчуває російську загрозу так сильно, як в інших частинах Європи. Але чимало країн нагадують, що збільшувати витрати нелегко нікому, і що всім доводиться докладати додаткових зусиль.

Хоча, за різними джерелами, на даний момент відкликання американської парасольки не відчувається, у Брюсселі все ще лунають слова міністра оборони Піта Хегсета. На своєму першому саміті НАТО в лютому минулого року він оголосив іншим союзникам «прямо і недвозначно, що суворі стратегічні реалії заважають Сполученим Штатам зосереджуватися переважно на безпеці Європи». Незалежно від того, чи здійсниться загроза, Європа повинна бути готова до того, щоб не виникло прогалин у безпеці в разі найгіршого сценарію, наполягають різні столиці.

Саме тут набувають повного сенсу слова Рютте напередодні першого візиту іншого високопоставленого американського діяча, секретаря Рубіо, до Брюсселя, куди досвідчений республіканський політик прибуває з ідеєю обговорити «збільшення інвестицій союзників в оборону та досягнення тривалого миру в Україні», згідно з Державним департаментом.

«Союзники по НАТО продовжують підтримувати Україну. За перші три місяці цього року союзники вже зобов'язалися виділити понад 20 мільярдів євро на безпекову допомогу на 2025 рік», – оголосив Рютте, який також нагадав, що головною загрозою для Альянсу залишається Росія. Це консенсус союзників, який європейці також сподіваються побачити підтвердженим американцем, незважаючи на те, що в його порядку денному немає конкретної згадки про Москву, але є про «загрозу з боку Китаю».

Хоча Рубіо, колишній сенатор кубинського походження, має більше політичного досвіду, ніж Хегсет, мало хто вірить, що його меседж щодо збільшення європейських витрат на оборону суттєво зміниться. Звідси й мантра союзників зараз – ідея розподілу тягаря. За будь–яку ціну.