Педро Санчес виглядав дуже спокійним під час тривалого засідання Конгресу цієї середи, часом навіть самовпевнено, постійно глузуючи зі свого головного опонента, Альберто Нуньєса Фейхоо. Але реальність така, що Конгрес, а тим більше Сенат, куди прем’єр-міністр не з’являвся вже рік, став складним місцем для уряду. Не лише через дедалі жорсткішу опозицію. А й тому, що деякі його партнери, особливо Podemos та Junts, підвищують тон, перетворюючи дебати на відкрите протистояння з прем’єром та його міністрами.

На тлі цього відчуття політичних труднощів та дедалі різкішого тону лежить той факт, що Санчес та його команда вже практично змирилися з тим, що затвердженого бюджету на 2025 рік не буде, всупереч тому, що вони думали кілька місяців тому.

Насправді, цієї середи Санчес вперше відкрито заговорив про бюджет на 2026 рік як про свою наступну мету, даючи зрозуміти, що ухвалення бюджету на 2025 рік є практично неможливим. «Якщо зможемо, ми ухвалимо бюджет на 2025 рік, а якщо ні, то почнемо переговори щодо бюджету на 2026 рік», — заявив прем’єр-міністр. Санчес практично вирішив навіть не подавати бюджет до Конгресу, що є безпрецедентним кроком (на відміну від продовження дії попереднього бюджету), і це посилює критику з боку опозиції та деяких його партнерів, які вимагали внести його до парламенту. Але прем’єр наполягає, що продовження дії бюджету – це цілком нормально, що наразі відбувається в 7 автономіях, шість з яких керуються ПП, і це нікого не обурює. Прем’єр також використовує на свою користь останню велику бюджетну угоду у Валенсійській громаді між ПП та Vox. «Я віддаю перевагу продовженому бюджету, аніж бюджету під опікою ультраправих. Я підтримую цей бюджет [чинний бюджет на 2023 рік, продовжений двічі], тому що він забезпечує зростання на 3%», — підсумував він.

Фейхоо навіть заявив, що якщо Санчес не може ухвалити бюджет через відсутність підтримки, йому слід призначити дострокові вибори. «Якщо ви боїтеся демократії, то тут зайвий саме ви. Якщо у вас немає більшості, дозвольте іспанцям сформувати нову», — сказав він. Санчес відповів з глузуванням: «Вони вже сім років [відколи він при владі, з червня] вимагають дострокових виборів. А в 2027 році вони знову програють і знову вимагатимуть дострокових виборів». Санчес запевнив, що не має «жодного страху перед демократією».

Стратегічний союзник ERC вже відкрито заявив уряду, що не зацікавлений у переговорах щодо бюджету на 2025 рік, який у кращому випадку буде ухвалений в середині року, і вважає за краще спробувати вчасно погодити бюджет на 2026 рік, тобто почати переговори вже цього літа, щоб затвердити його до кінця року, як того вимагає закон. Junts, здавалося, були більш схильні до переговорів щодо бюджету на 2025 рік після розблокування відносин між двома партіями, але без ERC нічого не вийде, і уряд, схоже, вирішив, що не варто витрачати зусилля на інших партнерів, якщо один з них накладає вето. Ще одна дуже складна проблема – Podemos, що дедалі більше віддаляється від уряду, яка також висунула дуже високу ціну за участь у переговорах щодо бюджету: закон про автоматичне зниження всіх орендних плат на 40%. Напруга між лідеркою Podemos Іоне Беларрою та Санчесом цієї середи перетнула межу, коли прем’єр, дуже роздратований тим, що його назвали «володарем війни», контратакував: «Коли ви були в уряді, коли ви були міністром, ми збільшили витрати на оборону на 10 мільярдів, на 10% щороку. І ви нічого не казали. Невже ви нічого не казали, бо тоді були в уряді, а зараз ні? Тоді я не був володарем війни, а тепер став?», — обурився він.

Пізніше Беларра також посварилася з міністром фінансів та першим віце-прем’єром Марією Хесус Монтеро, вимагаючи від неї представити бюджет. Раніше це ж робила ERC. Навіть Sumar виступає проти непредставлення бюджету – рішення, яке Ла Монклоа вважає практично остаточним. Хоча в уряді наполягають, що попри весь галас, їм вдається провести 90% голосувань, атмосфера в Конгресі стає дедалі більш задушливою, а тональність Podemos та Junts, чия речниця Міріам Ногерас знову дуже різко виступила проти Санчеса, нагадує радше опозицію, ніж союзників.

Різні джерела в уряді зазначають, що насправді, попри цей тон, у кулуарах ведеться багато переговорів і триває робота над проведенням багатьох важливих голосувань найближчими тижнями, зокрема щодо відновлення Державного агентства громадського здоров’я, яке провалилося минулого тижня через те, що ПП та Junts в останній момент проголосували проти з причин, не пов’язаних з цією ініціативою, яку вони підтримали в комісії. Уряд стверджує, що, за винятком бюджету та сумнівів щодо скорочення робочого дня, яке Junts продовжує відкидати принаймні публічно, вони в змозі провести практично всю свою політичну програму, хоча кожне голосування вимагає величезних зусиль. Але реальність така, що бюджет має величезну вагу в політиці, це головний закон кожного року, він визначає всю політичну та економічну стратегію, і відсутність його протягом двох років, які можуть стати трьома, є серйозною проблемою.

Саме через цю величезну політичну важливість Санчес вирішив не виносити бюджет на розгляд Конгресу, якщо він не узгоджений, попри те, що Конституція чітко говорить про обов’язок уряду представляти його щороку. Прем’єр апелює до того, що якщо це роблять автономії, керовані ПП, і ніхто це не критикує, то він теж може. «Для ПП все, що робить уряд, є неконституційним, але все, що роблять вони, є конституційним. Вони конституціоналісти залежно від своїх інтересів», — заявив він. Санчес вважає, що картина поразки щодо бюджету в Конгресі була б дуже контрпродуктивною для уряду, і вважає за краще прийняти критику за непредставлення бюджету. У 2019 році провал бюджету в Конгресі спричинив дострокові вибори, і це зазвичай відбувається в інших країнах. Прем’єр-міністр, за словами його оточення, абсолютно рішуче налаштований допрацювати до кінця терміну повноважень і не хоче давати опозиції приводів для пожвавлення примари дострокових виборів. Тому Санчес вже ставить нову віху: бюджет на 2026 рік. Але якщо він і його не зможе ухвалити, тиск щодо призначення виборів буде набагато сильнішим. Залишається кілька місяців, щоб дізнатися відповідь.