Національний суд Іспанії фактично заморозив кримінальну справу, відкриту два з половиною роки тому суддею Мануелем Гарсією Кастельйоном (який вийшов на пенсію у 2024 році). Справа ґрунтувалася на десятках записів комісара Хосе Мануеля Вільярехо, що свідчили про незаконну «брудну війну», яку політичне та поліцейське керівництво Міністерства внутрішніх справ, за ймовірної мовчазної згоди національного керівництва Народної партії (ПП), вело між 2012 та 2017 роками проти політичних опонентів уряду Маріано Рахоя: партії Podemos, каталонських сепаратистських партій та тодішнього лідера соціалістів в опозиції Педро Санчеса.

Антоніо Пінья, слідчий, який замінив Гарсію Кастельйона у 6-му суді Національного суду, 7 березня відмовив сторонам у цій справі (частина 34 справи «Тандем», що розслідує злочинну діяльність комісара Хосе Мануеля Вільярехо) у доступі до всіх аудіозаписів, долучених до справи, де детально описані поліцейські операції проти опонентів ПП без судового дозволу. Слідчий, за підтримки Антикорупційної прокуратури, вважає, що ці аудіозаписи «не мають зв'язку з фактами, що розслідуються в жодній з окремих частин» справи «Тандем», і тому не будуть аналізуватися.

Громадське обвинувачення від Іспанської соціалістичної робітничої партії (PSOE) оскаржило це рішення, вважаючи, що аудіозаписи, які суддя відмовляється надати сторонам, можуть слугувати для «доведення участі у злочинній змові експрезидента Рахоя або ексгенерального секретаря ПП Долорес де Коспедаль» та могли б «розкрити інформацію, що підтверджує існування параполіцейського замовлення [Операція Каталонія] комісару Вільярехо». У скарзі на постанову судді Піньї вимагається продовження розслідування: «Ми просимо ефективного скасування таємниці слідства та, стосовно вже узгоджених слідчих дій, надати їм відповідний процесуальний імпульс, щоб уникнути подальших невиправданих затримок, а щодо запитаних та невирішених — просимо їх задовольнити».

Розслідування справи майже не просунулося за два з половиною роки. Суддя Гарсія Кастельйон обмежився короткими допитами журналістів та бізнесменів, у яких були записи, а також замовленням кількох звітів поліції, хоча відомий лише один з них, який аналізував три аудіофайли та дійшов висновку, що вони мають значення для іншої справи (частина 7; справа Kitchen) щодо незаконного шпигунства за екскарбником ПП Луїсом Барсенасом.

Незважаючи на доказовий матеріал, долучений до справи, суддя не висунув звинувачень нікому і не допитав жодного з поліцейських та політичних керівників, які, згідно з різними записами, змовилися проти опонентів ПП. Аудіозаписи розкривають різноманітні операції з трьома основними цілями: дискредитація лідерів руху за незалежність шляхом фабрикування доказів, часто фальшивих; переслідування Podemos та її лідерів шляхом звинувачення їх у злочинах, яких вони ніколи не скоювали; та підрив репутації лідера опозиції, соціаліста Педро Санчеса, за допомогою розслідувань бізнесу його тестя.

Деякі зі звукових доказів цих незаконних операцій, долучених до справи, є наступними:

• Листопад 2012 року. Апокрифічний звіт проти сепаратистів: «Є великий інтерес у ПП». Комісар Вільярехо зустрівся з фінансистом Хав'єром де ла Росою, щоб вивідати інформацію для фабрикування справи проти каталонських сепаратистів за кілька днів до регіональних виборів у листопаді 2012 року. «Є великий інтерес у Партії [Народній]», — розповідає Вільярехо де ла Росі. «Усі дуже розгнівані (...) і готові до радикалізації позицій залежно від радикалізації позицій іншої сторони». Кілька днів потому комісар зустрічається з тодішнім керівником апарату міністра внутрішніх справ Франсіско Мартінесом, щоб розповісти йому про плани проти руху за незалежність. Серед операцій Вільярехо розповідає Мартінесу про засідку проти сім'ї Пужоль у Швейцарії після того, як одна з газет опублікувала поліцейський звіт, де експрезидента Каталонії звинувачували в приховуванні статків у банку Lombard Odier.