Конституційний суд Іспанії вирішив не перешкоджати зверненню Апеляційного суду Севільї до європейських судових інстанцій для роз'яснення застосування вироків у гучній «справі ERE» в Андалусії.

На своєму пленарному засіданні у вівторок суд проведе «юридичну дискусію» щодо рішення першої секції севільського суду. Мета — спробувати уніфікувати критерії щодо гарантування «ефективного виконання» рішень Конституційного суду у випадках виникнення суперечок, як у цій справі.

Севільський суд, який виносив вирок у основній справі ERE (зараз вже в іншому складі), має сумніви щодо сумісності рішень іспанського гарантійного органу та права Європейського Союзу. На цій підставі, за ініціативою Народної партії (PP), суд Севільї вирішив подати запит або преюдиційне питання до Суду Європейського Союзу (СЄС), ставлячи під сумнів дії Конституційного суду та ймовірний неналежний перегляд рішень загальних судів.

Спочатку обговорювалася можливість анулювання рішення севільського суду про звернення до СЄС, що викликало серйозне занепокоєння, особливо на тлі схожої ініціативи Вищого суду Мадрида в іншій справі. Однак цю ідею швидко переглянули на користь внутрішнього діалогу для пошуку консенсусних рішень щодо верховенства національного чи європейського права у випадках можливої колізії.

Це особливо актуально для справи ERE, де суд Севільї звернувся до СЄС не під час винесення вироків, а зараз, коли йому належить виконувати рішення Конституційного суду.

Голова Суду, Кандідо Конде-Пумпідо, та декілька суддів замовили висновки у юристів гарантійного органу, свій висновок надіслала і прокуратура. Загалом, юристи сходяться на думці, що не слід заважати зверненню до Суду ЄС. Прокуратура ж вважає, що підстав для преюдиційного запиту немає.

Бажання уникнути напруженості між Конституційним судом, Апеляційним судом Севільї та Верховним судом (який підтримав рішення севільського суду), а також висновки юристів вплинули на рішення не блокувати запит до європейського суду.

Крім того, було оцінено, що преюдиційне питання навряд чи призведе до скасування рішень Конституційного суду. Більшість суддів переконані, що їхні рішення не порушили жодних норм європейського права, і пом'якшення вироків за зловживання владою та розтрату коштів для колишнього керівництва Андалусії є остаточними та не можуть бути скасовані.

В одному з внутрішніх звітів підкреслюється, що «національний судовий орган має значну свободу розсуду при поданні преюдиційного запиту», і це рішення має ґрунтуватися «виключно на критеріях права Союзу». Інший звіт зазначає, що компетенція визначати необхідність такого запиту «належить виключно і вільно... суду, який вирішує його подати, і остаточно — СЄС, без можливості втручання будь-якого іншого національного суду, включно з Конституційним судом».

Прокуратура, навпаки, захищає рішення Конституційного суду, стверджуючи, що його тлумачення злочинів зловживання владою та розтрати вписується в межі контролю за забороною розширювального тлумачення на шкоду обвинуваченому, що випливає з принципу законності, проголошеного Конституцією.