Створити сатиричний байопік про Дональда Трампа складно

Створити сатиричний байопік про Дональда Трампа складно, адже реальний персонаж перевершує будь-які вигадки. Президент США перетворює на шоу все, що робить, разом із CEO Ілоном Маском та віцепрезидентом Дж. Д. Венсом у визначних ролях. Сцена сварки із Зеленським в Овальному кабінеті, пастка для лідера, який протистоїть загарбнику, виглядала б неймовірною у фільмі, але сталася перед камерами. Навіть блискуча пародія Saturday Night Live наступного дня не змогла передати побачене. Відтоді шоу не припиняється: хаос мит, погрози союзникам, депортовані в кайданах, компульсивне підписання указів, «бензопила» Маска та Мілея, Tesla в Білому домі, «Мексиканська затока», розрив ідилії з Волл-стріт.

«Учень» (Історія Трампа)

«Учень» (Історія Трампа), фільм ірано-данського режисера Алі Аббасі, — це дуже їдка біографія першого Дональда Трампа, від початку його шляху в занепадаючому Нью-Йорку 70-х на основі бізнес-імперії батька, до зльоту у 80-х з відкриттям знакової Trump Tower. Ми бачимо його еволюцію, майже трансформацію: спочатку він — запальний і невпевнений юнак, спраглий визнання; потім стає нарцисичним, безжальним і підлим. І список епітетів можна продовжити.

На малополітизованій церемонії «Оскар», де Голлівуд шокований, як і демократична опозиція, фільм здивував двома номінаціями (Себастіан Стен за головну роль і Джеремі Стронг за другорядну). Стронг міг би бути і в першій категорії, адже його роль не другорядна. Назва фільму — відсилання до телешоу Трампа, де він казав «You’re fired!» («Тебе звільнено!»), але цього немає у фільмі. Насправді йдеться про те, що магнат був учнем наставника з каламутним минулим і без принципів: Роя Кона. Адвоката з мафіозними методами, ультраконсервативного активіста, за чиєю маскою ховалися таємниці, послідовника Макіавеллі, чия холодність нагадує Стронга в «Спадкоємцях».

Зародження трампізму, згідно з фільмом, можна віднести до моменту, коли син мільйонера, з яким у нього складні стосунки, знаходить другого батька в особі ментора, який визначить його шлях. Кон диктує три заповіді: атакуй, атакуй, атакуй; нічого не визнавай, все заперечуй; що б не сталося, ніколи не визнавай поразки і проголошуй себе переможцем. Іншими словами, агресія та брехня. Або ще так: «Що таке правда? Правда — це те, що я кажу».

Не треба пояснювати, що портрет вийшов неприємний, але без моралізаторства. Ми починаємо з молодого Трампа, який переслідує боржників, і закінчуємо тим, що з подачі Кона він вдається до вимагання та шантажу проти всіх, хто стоїть на його шляху. Ми також бачимо, як він зраджує свою сім'ю і нападає на місцеву владу, яка не дає йому бажаного. Не кажучи вже про те, що сам Кон буде відкинутий, як використана серветка, коли магнату це буде вигідно (перед смертю від СНІДу, хворобу, яку він заперечував до кінця, щоб не розкривати свою орієнтацію, у 1986 році).

Фільм наважується зобразити Трампа в найінтимніших моментах, і найгірше не те, що він вживав амфетаміни, робив пересадку волосся чи ліпосакцію. Жахлива сцена, де він ґвалтує свою першу дружину, Івану Зельничкову, після того, як запропонував їй розлучення, ніби звільняє працівника (вона розповіла про це під час розлучення). Все гротескно, але не пародійно; все ґрунтується на новинах і опублікованих біографіях. «Учню» було складно ще більше налякати нас наймогутнішою людиною у світі, але йому це вдалося. Побачити все, що він робить лише за кілька років, жахливо, хоча сьогоднішня реальність не менш страшна, а минуло лише 50 днів другого терміну.

Фільм був представлений у Каннах у травні та вийшов у США (в обмеженому прокаті) у жовтні, за кілька тижнів до виборів у листопаді. Очікувано, вночі, Трамп відреагував: назвав фільм «наклепницькою, дешевою та політично огидною роботою», «втручанням Голлівуду у вибори». Його адвокати вимагали від продюсерської компанії скасувати прем'єру, але немає підтверджень, що він подав анонсований позов.

Режисер Алі Аббасі каже, що цей фільм не про Трампа, а про його стосунки з Коном, про те, як влада розбещує, і про цю «зламану реальність», де правда і брехня змішуються. Певною мірою, відвертий портрет аморальності нинішнього президента США вказує на проблему всього суспільства: ніщо з того, що ми знаємо, не зупинить тих, хто голосує за нього чи за інших, схожих на нього.