Декількома словами
Угода між Україною та США щодо експлуатації мінеральних ресурсів є важливим кроком для підтримки української економіки та відновлення країни після війни. Вона дозволить залучити інвестиції та створити фонд для відбудови, хоча і залишаються невизначеності щодо майбутнього контролю над окупованими територіями.

Україна та Сполучені Штати відзначають взаємні вигоди
Україна та Сполучені Штати відзначають взаємні вигоди від багатомільйонної угоди про експлуатацію надр на території колишньої радянської республіки. Обидві сторони демонструють певне потепління у відносинах після кількох тижнів напруженості. Вашингтон, головний донор зовнішньої допомоги Києву під час війни, продовжить підтримку (зброєю, боєприпасами, технологіями та навчанням), але тепер отримуватиме прибуток від угоди про мінеральні ресурси. Водночас, це сприятиме відбудові України, хоча до цього ще далеко через розбіжності між сторонами конфлікту. Досягнута у Вашингтоні угода була необхідною умовою для США, щоб продовжувати переговори про завершення війни. Таким чином, Україна частково сприяє подальшому прогресу в цьому напрямку.
Угода не вплине на вже діючі розробки та контракти. Відкинуто ідею Трампа про те, що ресурси, отримані від експлуатації українських природних багатств, мають бути спрямовані на оплату десятків мільярдів доларів, наданих США з початку війни. Умови угоди, підписаної у Вашингтоні міністром фінансів США Скоттом Бессентом та віце-прем'єр-міністром України та міністром економіки Юлією Свириденко, виявилися менш болючими для Києва, ніж здавалося після суперечки між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським у Білому домі 28 лютого. Те, що спочатку планувалося як свого роду указ, за яким лідер республіканців збирався привласнити українські надра, закінчилося підписанням за столом переговорів. Після набуття чинності (після схвалення парламентом України, очікувано в середині травня) це дозволить створити інвестиційний фонд, необхідний для відновлення країни після російського вторгнення, кінець якого залишається невизначеним. Москва з певною підозрою ставиться до підписання, а Європейський Союз вітає його.
Зокрема, визначено 57 корисних копалин та інших продуктів, таких як нафта та природний газ, від яких обидві країни отримуватимуть 50% прибутку після того, як протягом першого десятиліття прибуток від угоди буде повністю інвестовано в місцеву економіку. Відкрито також можливість участі третіх сторін, таких як Європейський Союз, якому угода не закриває двері для Києва. У відповідь Сполучені Штати запропонують підтримку безпеці, процвітанню, реконструкції та інтеграції в глобальну економіку (без конкретних деталей).
Документ, оригінали якого були затверджені українською та англійською мовами та оприлюднені владою Києва, складається з преамбули, 11 статей та остаточного додатку. Визнається існування «вільної, суверенної та безпечної» України, яка є власником природних ресурсів на своїй території та у своїх водах. Таким чином, не згадується про жодні поступки території Києвом Москві, як це обговорюється в дорожній карті, яку Вашингтон пропонує для досягнення припинення війни. Минулого тижня стало відомо, що адміністрація Трампа хоче, щоб Київ передав Москві Кримський півострів, який перебуває під російською окупацією з 2014 року, та фактично відмовився від чотирьох регіонів, які перебувають під частковим контролем російських військ (Луганська, Донецька, Херсонська та Запорізька області). Президент Зеленський вважає ці поступки неконституційними.
Угода, підписана у Вашингтоні, має на меті надання фінансової та матеріальної допомоги Україні для подолання «великого російського вторгнення» (вираз, який кілька разів вживається в тексті), розпочатого в лютому 2022 року. Також передбачено, що «ті держави чи особи, які діяли проти України в конфлікті, не зможуть отримати вигоду від відбудови». Залишаються питання (не роз'яснені в угоді) щодо українських територій, які наразі окуповані Росією, де її влада чи компанії незаконно експлуатують природні ресурси.
Підписанню у Вашингтоні Бессентом та Свириденко передували складні переговори, тиск і навіть сварка, яку можна було побачити з телевізорів та мобільних телефонів у всьому світі в Овальному кабінеті Білого дому між Трампом і Зеленським.