Питання не в тому, чи виникне нова геополітична або кліматична загроза, а в тому, коли настане наступна криза.

І Європа має бути до неї готова якнайшвидше, бажано протягом наступних двох років. Саме цього прагне Європейська Комісія за допомогою своєї Стратегії готовності Союзу, представленої цієї середи.

Документ пропонує низку «дій»

для зміцнення та покращення європейської відповіді на всіх рівнях — від громадян до військових, урядів та європейських інституцій. Заходи планують впроваджувати вже зараз і до 2027 року.

«Європа має стати сильнішою на всіх фронтах і на всіх рівнях суспільства», — підкреслила високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. Представлена «проактивна» Стратегія має на меті надати «комплексну картину загроз», що стоять перед ЄС, щоб «підготувати громадян, посилити цивільно-військову співпрацю та тісніше співпрацювати із зовнішніми союзниками, включаючи НАТО».

Серед іншого, документ закликає громадян переконатися, що вони мають запаси води, ліків, батарейок та їжі, щоб протриматися щонайменше 72 години без зовнішньої допомоги у разі кризи — спричиненої людиною чи природою.

«Нові реалії вимагають нового рівня готовності в Європі», — зазначила з цього приводу президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн. «Сім'ї, що живуть у зонах затоплення, повинні знати, що робити, коли рівень води піднімається. Системи раннього попередження можуть запобігти втраті дорогоцінного часу регіонами, що потерпають від пожеж», — навела вона приклади, даючи зрозуміти, що йдеться про стратегію, яка виходить за рамки оборонного дискурсу та переозброєння, в якому ЄС перебуває вже кілька місяців.

Загалом Стратегія пропонує 63 заходи на всіх рівнях. Близько половини вважаються «ключовими», як-от розробка цього року «європейської стратегії закупівель» аварійного обладнання, основних ліків або навіть стратегічної сировини, що гарантує функціонування промисловості, або гармонізованих інструкцій щодо «набору на 72 години», завдання, заплановане на 2026 рік. У будь-якому разі, заходи мають бути запущені не пізніше 2027 року, згідно з окресленим графіком.

Стислі терміни самі по собі є ще одним свідченням відчуття нагальності перед обличчям множинності кризових сценаріїв — від нових кліматичних катастроф, кібератак, дезінформації, гібридних дій до, так, навіть сценарію війни — яке Брюссель хоче донести до всіх членів Співтовариства. Тим більше, що сприйняття загрози, як показав Євробарометр цього тижня, не однакове у всіх країнах.

«Ми повинні мислити інакше, тому що загрози інші, і ми повинні мислити масштабніше, тому що загрози також стають більшими», — підкреслила комісар з питань готовності та управління кризами Хаджа Лахбіб.

Але йдеться не про те, щоб сіяти паніку, а про чітке усвідомлення: виклики сьогодення настільки масштабні, що вимагають більш проактивної позиції від усіх та краще підготовленого ЄС на всіх рівнях.

«Ідея не в тому, щоб налякати людей, а в тому, щоб дати спокій європейським громадянам», — наголосила віцепрезидентка з питань соціальних прав, навичок та готовності Роксана Минзату. Вона порівняла запропоновані заходи зі «страховкою», яку купують, щоб бути спокійними: якщо щось станеться, ви захищені, хоча завжди сподіваєшся, що нічого не трапиться. Це як лагодити дах, поки світить сонце, щоб бути готовим до дощу.

Стратегія наголошує на важливості покращення координації на всіх рівнях. Це «парасолька», яка має гарантувати кращу координацію та дії як між національними, регіональними та місцевими урядами, так і між столицями та європейськими й навіть позаєвропейськими інституціями, як-от НАТО. Брюссель також попереджає про необхідність посилення координації між цивільними та військовими, між державним та приватним секторами — адже, наприклад, телекомунікації, ключові у разі кризи, масово перебувають у приватних руках — або покращення спроможності ЄС «керувати та реагувати на надзвичайні ситуації». Бо якою б не була криза, вкрай важливо, щоб інституції — від урядів до шкіл, лікарень та ключової інфраструктури — продовжували функціонувати для забезпечення базових послуг громадянам.

У всій цій підготовці громадяни також відіграють ключову роль: «Готовність — це колективна відповідальність», — зазначає Стратегія, підкреслюючи важливість початку інформування про це «з раннього віку». Серед запланованих «дій» — просування готовності в молодіжних програмах, як-от Erasmus, та інтеграція цієї теми в школах і серед усіх соціальних верств.

Окрім пропозиції щодо набору для виживання протягом перших 72 годин будь-якої надзвичайної ситуації, Брюссель наполягає на необхідності тіснішої роботи з громадянами, щоб вони брали активну участь у підготовці та знали, як діяти в потрібний момент.

«Ми повинні говорити з громадянами всіх поколінь, усі мають бути поінформовані, оснащені та навчені бути готовими, вони повинні знати, як реагувати, якщо станеться відключення електроенергії, землетрус чи повінь, вони повинні знати, як взяти на себе власну відповідальність», — зазначила Минзату.