Європа готується залучати науковців, які емігрували з США через політику Трампа

Декількома словами

Десять країн Євросоюзу, стурбовані обмеженнями наукових досліджень у США за президентства Трампа, ініціюють програму залучення наукових талантів. Ключові моменти: заклик до ЄС виділити фінансування, спростити імміграційні процедури для вчених, та провести саміт високого рівня. Європа прагне стати привабливим місцем для дослідників, використовуючи політичну ситуацію в США.


Європа готується залучати науковців, які емігрували з США через політику Трампа

Міністри науки 10 європейських країн, включаючи Іспанію, закликають Європу виділити кошти та зусилля для залучення науковців, які бажають виїхати зі Сполучених Штатів через обмеження досліджень, запроваджені урядом Дональда Трампа. Лист є прикладом політичного балансування. У ньому засуджуються проблеми, з якими стикається наукова та медична спільнота США, але без згадки імені країни чи президента Трампа.

«Європейський Союз повинен проявити солідарність і залучити бум блискучих талантів з-за кордону, на яких можуть вплинути втручання в дослідження та довільні й різкі скорочення фінансування», — йдеться у листі, адресованому комісару з питань досліджень та інновацій Європейського Союзу, болгарці Катерині Захарієвій. Ініціатором листа виступила Франція, його підписав міністр досліджень Філіп Батист та дев'ять інших міністрів. Окрім іспанської Діани Морант, міністра науки, інновацій та університетів, лист підтримали їхні колеги з Німеччини, Австрії, Фінляндії, Чехії, Словаччини, Латвії, Словенії та Греції.

У документі наголошується на «нагальній необхідності забезпечення спеціального фінансування» для залучення науковців, а також «спеціальної імміграційної структури», яка полегшить їхню інтеграцію в країнах призначення. У листі згадуються існуючі інструменти, такі як гранти Європейської дослідницької ради чи акції Марії Склодовської-Кюрі. «Посилення партнерства з іншими провідними науковими країнами також має бути спільною метою». 10 країн закликають до організації «термінового» саміту «високого рівня» для координації цих зусиль на європейському рівні в державному та приватному секторах.

Цей європейський наступ із залучення мізків відбувається на тлі скорочень та невизначеності, які уряд Дональда Трампа наклав на державні дослідження, що проводяться в країні в різних галузях. Лише за 60 днів новий президент спричинив одну з найглибших криз, які пережила наукова спільнота країни за останні десятиліття. Він звільнив тисячі державних службовців, заморозив фінансування тисяч наукових проєктів, атакував політику інклюзії та скасував дослідницькі проєкти, які не збігаються з його ідеологією. Крім того, існує величезна невизначеність щодо скасування великих наукових проєктів, починаючи від дослідження космосу і закінчуючи розробкою нових вакцин з використанням мРНК.

Після кількох тижнів паралічу наукова спільнота країни почала виходити на вулиці, щоб протестувати проти заходів Трампа. «Свобода наукових досліджень та академічна свобода є відмінною рисою європейської ідентичності», — наголошується в листі міністрів. «Обидві вимагають свободи слова, свободи пересування та можливості для дослідників визначати свої теми дослідження, розробляти свої робочі гіпотези та обирати своїх наукових партнерів автономно та усвідомлено». «Нещодавня мобілізація наукових спільнот є яскравим прикладом відданості європейських дослідників цим універсальним принципам та їхньої рішучості захищати та зберігати їх на глобальному рівні».

Французький міністр особливо активно виступає з цього питання. Філіп Батист засудив Сполучені Штати за відмову у в'їзді вченому з Національної дослідницької ради Франції, нібито через критичні повідомлення про уряд Трампа на його мобільному телефоні. Міністр публічно звернувся до науковців у Сполучених Штатах із закликом переїхати працювати до Франції.

Іспанія також прагне скористатися можливістю залучення емігрованих вчених. Міністерство науки хоче надати розголосу існуючим програмам, таким як «Atrae», створена у 2023 році, на яку було виділено 30 мільйонів євро у 2024 році. Серед заявників на цю допомогу є європейці, які працювали в Сполучених Штатах і вирішили повернутися, наприклад, астрофізик Ноемі Пінілья, яка працювала в Інституті космосу Університету Центральної Флориди (США), а тепер переїхала до Університету Ов'єдо. Є також американські вчені, які вирішили переїхати жити в Європу, наприклад, гідролог Одрі Сойєр, яка приїжджає до Політехнічного університету Каталонії, щоб досліджувати забруднюючі речовини в річках з бюджетом майже мільйон євро.

«Безсумнівно, це гарна можливість залучити таланти з еміграції», — пояснюють джерела в Міністерстві науки. Велике питання зараз полягає в тому, чи зможе Європа загалом та Іспанія зокрема залучити дослідників найвищого рівня, враховуючи, що континент інвестує в науку та інновації менше половини грошей, ніж Сполучені Штати, і що зарплати вчених можуть бути значно нижчими.

Read in other languages

Про автора

<p>Автор динамічних текстів із сильним емоційним відгуком. Її матеріали викликають емоції, зачіпають соціальні теми та легко поширюються.</p>