Декількома словами
Уряд Країни Басків вчетверте ініціює ухвалення закону про прозорість, прагнучи позбутися статусу єдиного регіону Іспанії (разом із Сеутою та Мелільєю) без такого регулювання. Новий законопроєкт, що має високі шанси на ухвалення завдяки більшості у парламенті, передбачає створення незалежного органу контролю (Gardena), розширення вимог до прозорості на політичні партії та організації, захист викривачів корупції, реєстрацію лобістів та суттєві штрафи за порушення.

Кажуть, Бог трійцю любить, але Країна Басків, схоже, вирішила перевірити приказку «вчетверте пощастить». Після трьох невдалих спроб Еускаді знову береться за ухвалення власного закону про прозорість, прагнучи нарешті вийти з тіні і перестати бути єдиним автономним регіоном Іспанії (окрім Сеути та Мелільї), де досі немає такого документа.
Наразі запити громадян щодо публічної інформації в Країні Басків регулюються лише загальнодержавним законом, ухваленим ще за часів уряду Маріано Рахоя у 2013 році. З того часу багато води спливло, а Еускаді, часто піонер в інших сферах, у питанні прозорості пасе задніх. Проте цього разу, здається, крига скресла.
Уряд Країни Басків під керівництвом Іманола Прадалеса схвалив законопроєкт і поставив його на перше місце у законодавчому порядку денному. Маючи понад три роки попереду та стабільну більшість коаліції Баскської націоналістичної партії (PNV) та Соціалістичної партії Країни Басків (PSE-EE) у парламенті, є всі підстави сподіватися, що цього разу «законодавчий марафон» завершиться успішно. «Ми віримо, що маємо достатньо часу протягом цієї легіслатури, щоб ухвалити цей закон», — з оптимізмом заявила Марія Убарретхена, радниця з питань урядування, цифрової адміністрації та самоврядування.
Попередні спроби розбивалися об політичні рифи. У 2015 році PNV відкликала проєкт перед самим голосуванням через брак підтримки. Наступної каденції (2016-2020) процес знову загальмувався через дострокові вибори, оголошені тодішнім леендакарі (президентом) Іньїго Уркуллу. Навіть під час останньої легіслатури (2020-2024), попри абсолютну більшість, уряд затвердив законопроєкт лише наприкінці терміну, і він знову «ліг під сукно» через оголошення виборів, викликавши шквал критики з боку опозиції.
Новий законопроєкт, що базується на попередніх напрацюваннях, обіцяє стати значним кроком уперед. Він передбачає створення незалежного органу — Баскського управління з питань прозорості (Gardena), яке стежитиме за дотриманням обов'язків щодо публікації інформації та права на доступ до неї.
Вимоги прозорості поширюватимуться не лише на державні адміністрації, а й на політичні партії, профспілки, бізнес-асоціації, приватні освітні та медичні заклади, що фінансуються державою, а також на всі приватні структури, які отримують понад 100 000 євро державних коштів або де державне фінансування становить понад 40% річного доходу.
Важливим нововведенням є імплементація європейських стандартів захисту викривачів корупції. Законопроєкт передбачає створення внутрішніх та зовнішніх каналів для повідомлень про порушення, що має «зміцнити довіру та розвіяти страх перед можливими репресіями».
Також планується створення реєстру лобістів, де буде міститися інформація про групи впливу, які «прагнуть легітимно впливати на процеси ухвалення рішень». На відміну від багатьох аналогічних законів, баскський проєкт містить чіткий режим санкцій. За порушення для високопосадовців передбачені штрафи до 12 000 євро або звільнення, а для компаній — до 400 000 євро у найсерйозніших випадках, наприклад, за ігнорування вимог Gardena.
Хоча уряд зазначає, що в Еускаді вже існують інструменти для доступу до інформації (портали Gardena, Irekia, Euskadi.eus тощо), ухвалення спеціального закону розглядається як ключовий крок до зміцнення демократичних стандартів та відповідь на «європейську та світову невизначеність», прагнучи позиціонувати Країну Басків як «демократичний орієнтир».