У Ліллі, за 100 днів до великого старту 5 липня, Тур де Франс розпочинає зворотний відлік.

Водночас, Тадей Погачар з Монако оголошує: він візьме участь у наступній гонці Париж-Рубе. Словенець, відданий своїм фанатам та власному «апетиту людожера», прагне боротьби.

До неділі 13 квітня залишається 18 днів — починається відлік до легендарної гонки.

За тиждень до неї, 6 квітня, відбудеться «репетиція» на бруківці, пагорбах та в холоді Туру Фландрії. Для 26-річного словенця це буде дебют у «Північному пеклі». Він стане першим переможцем Туру цього століття (здобувши вже три перемоги), який ризикує потенційною травмою перед ключовими цілями заради пристрасті до справи чемпіона.

«Пріоритетом команди є Тур, і Тадей це знає», — казав кілька днів тому Мауро Джанетті, власник команди UAE Team Emirates. «Але ніколи не можна завадити такому чемпіону, як Погачар, приймати власні рішення».

Фанати в захваті! Після його дуелі з Матьє ван дер Пулом на Чіпрессі та Поджіо під час Мілан-Сан-Ремо, всі з нетерпінням чекали продовження цього протистояння на двох північних «монументах». Ван дер Пул — переможець двох останніх гонок Париж-Рубе. Погачар, легкий велогонщик, який ніби «пливе» над бруківкою, не торкаючись землі, наче танцюрист — саме так він вразив усіх на етапі з бруківкою Туру 2022 року, а нещодавно — тренуванням в Аренберзькому лісі, відео якого з'явилось у його Instagram.

Якщо в їхніх дуелях на Мілан-Сан-Ремо веде ван дер Пул з рахунком 2:0, то на Турі Фландрії — нічия 1:1. На Чемпіонатах світу, третьому великому турнірі, де вони зіткнулися, також паритет: ван дер Пул переміг у Глазго 2023, а Погачар — у Цюриху 2024.

Лише за 14 кілометрів від велодрому в Рубе, Крістіан Прюдомм, голова як Туру, так і «Північного пекла», зустрічається з десятками мерів та представників місцевої влади. Ця церемонія підкреслює колективний, публічний характер «Великої петлі». А Париж-Рубе з 1896 року нагадує гонщикам щонеділі на Великдень, де народжуються біль, страх та пристрасть їхнього спорту.

Ван дер Пул, онук Раймона Пулідора та син класичного гонщика і велокросмена, та Погачар, «прибулець» зі Словенії, є двома активними гонщиками з найбільшою кількістю перемог на «монументах» — по сім у кожного. Їхні особистості настільки вагомі, що, створюючи власну історію, вони переписують і загальну історію велоспорту.

Поки ван дер Пул зосереджений переважно на класиках, Погачар, подібно до Едді Меркса, якому в червні виповниться 80, є універсальним гонщиком. Навесні він змагається з нідерландцем на бруківці та Мілан-Сан-Ремо, потім на Льєж-Бастонь-Льєж — з Ремко Евенeпулом, влітку — з Йонасом Вінгеґором на Турі (рахунок їхніх особистих протистоянь 2:2), а восени — сам із собою на Ломбардії та з усіма на Чемпіонаті світу.

Париж-Рубе — це «монумент», який гонщики, що фокусуються на Турі, в сучасну епоху майже завжди ігнорували. Ні Мігель Індурайн, ні Альберто Контадор, ні Ленс Армстронг ніколи не ризикували в Аренберзькому лісі. Бернар Іно назвав гонку «дурістю», але зробив це вже після того, як виграв її в 1981 році. Він був останнім, хто виграв Тур і Рубе в одному сезоні.

«Я думаю не про те, що вже виграв, а про нові виклики, так я завжди зберігаю мотивацію», — стверджує Погачар. Заради участі в Рубе він відмовився від Гран-прі E3 та Гент-Вевельгем. Усе заради Туру Фландрії та Північного пекла.

Небагато гонщиків поєднують Мілан-Сан-Ремо, сезон бруківки та Арденські класики (Амстел Голд Рейс, Флеш Валонь, Льєж-Бастонь-Льєж), як це планує зробити Погачар. Після травневого відпочинку та висотних тренувань, Погачар, який розпочав рік з перемог на Турі ОАЕ та Страде Б'янке і третього місця на Мілан-Сан-Ремо, зустрінеться з Вінгеґором на Крітеріум Дофіне, Турі та Вуельті. Сезон він може завершити спробою виграти свою п'яту Джиро ді Ломбардія 11 жовтня.