Зростання сексуальних нападів у конфліктах

З 2022 року сексуальні напади на жінок і дівчат у збройних конфліктах зросли на 50% у світі, що стає дедалі жорстокішим. Це лише один із фактів нової доповіді «ООН-Жінки», опублікованої напередодні 8 Березня під назвою «Права жінок під пильним наглядом: 30 років після Пекіна». У ній проаналізовано прогрес і регрес у сфері рівності за цей час у 159 країнах. Один із висновків полягає в тому, що, незважаючи на досягнуті успіхи, виклики величезні: за даними, які були передані Генеральному секретарю ООН, кожна четверта з цих країн зазнала регресу в правах жінок у 2024 році.

Цього року виповнюється 30 років Пекінській декларації та Платформі дій, орієнтиру ООН щодо прав жінок, підтриманому 189 країнами та підписаному в 1995 році. Чи були досягнення? Так. Досягнуто паритету в освіті дівчат, а материнська смертність скоротилася на третину — хоча з 2015 року спостерігається стагнація — представництво жінок у парламентах зросло більш ніж удвічі, і країни продовжують скасовувати дискримінаційні закони. 88% країн ухвалили закони про ліквідацію насильства проти жінок. Однак, як стверджується у звіті, «гендерна дискримінація залишається глибоко вкоріненою в структури економіки та суспільства». Це накладає «хронічне» обмеження на прогрес у сфері прав жінок і послаблює демократичні інститути, що відбувається разом із «негативною реакцією проти гендерної рівності».

Ева Відлак, президент Національного комітету «ООН-Жінки» в Іспанії, так описує поточну ситуацію: «Ми спостерігаємо більше антифеміністичних рухів, збільшення кількості нападів (особливо в Латинській Америці) на активістів із захисту прав людини, більшу поляризацію. Ситуація ускладнюється».

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив: «Права людини жінок зазнають нападів у всьому світі. Замість того, щоб спостерігати узагальнення рівних прав, ми бачимо узагальнення мізогінії», – повідомляє «ООН-Жінки».

Повільний і нерівномірний прогрес

Згідно зі звітом, з 1995 по 2024 рік було здійснено 1531 реформу для сприяння гендерній рівності. Проте жінки мають лише 64% прав, якими володіють чоловіки. У парламентах, незважаючи на те, що представництво жінок подвоїлося, чоловіки, як і раніше, становлять три чверті. Лише 87 країн очолювали жінки, і жінки становлять 2 з 10 міністрів.

Відлак зазначає, що «зусиль було недостатньо і, перш за все, нерівномірними». Вона також пояснює, що ми живемо у складний для рівності час через велику кількість збройних конфліктів, наслідки пандемії, кліматичну надзвичайну ситуацію — де більшість біженців – жінки та дівчата — і зростання цін. За її словами, необхідні інвестиції для фінансування потужних програм, але ініціативи щодо гендерної рівності отримують дуже низьке фінансування.

Що стосується робочих місць, країни ухвалили закони проти гендерної дискримінації. За останні 30 років кількість країн, які це зробили, зросла з 58 до 162. Незважаючи на це, лише 63% жінок віком від 25 до 54 років є частиною робочої сили, порівняно з 92% чоловіків. Крім того, жінки, як і раніше, виконують у 2,5 рази більше неоплачуваної роботи з догляду.

З кожною кризою, як зазначено у звіті, жінки мають більшу ймовірність втратити роботу та збільшити тягар неоплачуваної роботи.

На думку Відлак, неможливо досягти рівності на роботі, якщо немає законів, які підтримують жінок. Закони, які працюють над рівною оплатою праці, примиренням, відпустками по вагітності та пологах, мережею догляду. «Нам потрібні закони, інфраструктура, компанії, які це розуміють, і зміна мислення», – каже вона. Однак вона також зазначає, що для цього необхідно, щоб жінки на рівних умовах входили в політику, оскільки «не можна вирішувати про життя жінки, не враховуючи її перспективу».

Згідно з документом «ООН-Жінки», за нинішніх темпів розвитку ситуації знадобиться ще 137 років, щоб ліквідувати крайню бідність серед дівчат і жінок.

У звіті зроблено висновок, що реагування на насильство проти жінок і дівчат ще не досягло масштабу проблеми, «особливо в епоху мізогінних реакцій». Кожна третя жінка протягом свого життя зазнає психологічного або сексуального насильства. А з 2022 року випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктами, зросли на 50%, і 95% постраждалих є жінками та дівчатами.

ЮНІСЕФ, «ООН-Жінки» та Plan International опублікували звіт «Дівчата з цілями: еволюція прав підлітків за останні 30 років», групу, яку вони вважають невидимою. У ньому стверджується, що 650 мільйонів дівчат і жінок зазнали сексуального насильства в дитинстві, і майже кожна п’ята дівчина у світі виходить заміж до 18 років.

Примусові шлюби дівчат

Юлія Лопес, менеджер із політичного впливу та досліджень Plan International, пояснює: «[Насильство] має вплив на все їхнє життя, як-от відмова від школи, вплив на психічне здоров’я, емоційний добробут і розвиток. Примусові шлюби або кризи та конфлікти також передбачають втрату можливостей у майбутньому».

Хоча кількість дівчат, які не відвідують школу, скоротилася майже вдвічі, цифри все ще тривожні. Майже 4 з 10 підлітків і молодих жінок не закінчують другий цикл середньої освіти, а в країнах з низьким рівнем доходу 9 з 10 не мають доступу до Інтернету — тоді як їхні однолітки-чоловіки мають удвічі більше шансів бути підключеними.

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, зазначила: «Інвестиції в ключові сфери, такі як освіта, навички, захист і основні послуги охорони здоров’я та харчування, можуть дозволити дівчатам-підліткам у всьому світі розкрити свій потенціал і, таким чином, зміцнити громади та цілі країни», – йдеться в публікації установи.