Уйгури: історія про 40 депортованих з Таїланду до Китаю, про яку мало хто пам'ятає

У світі, де депортації іммігрантів без юридичних гарантій із Сполучених Штатів стали повсякденною новиною, справа 40 уйгурів, яких повернули з Таїланду до Китаю, значною мірою залишилася непоміченою. Вимушена репатріація була здійснена Таїландом таємно, ще до світанку 27 лютого, незважаючи на застереження експертів з прав людини Організації Об'єднаних Націй, які запевняли, що їм загрожують тортури, погане поводження та непоправна шкода у разі повернення до китайського регіону Сіньцзян, звідки вони походять. Китай та Таїланд захищають законність процедури.

Намагаючись надати їй прозорості, цього тижня делегація Таїланду високого рівня, на чолі з віце-прем'єр-міністром Пхумтамом Вечачаєм та міністром юстиції Таві Сводсонгом, перебуває в Сіньцзяні, запрошена китайським урядом для оцінки ситуації з депортованими. Емігранти входили до групи, яка втекла з Китаю в 2014 році, і понад 11 років перебували під вартою в Таїланді. Їх вимушене повернення було негайно засуджено, серед інших, кількома агентствами ООН, США та Європейським парламентом, а також низкою неурядових організацій.

Цей випадок також відображає нинішнє зближення між Пекіном та Бангкоком, традиційним союзником Вашингтона в регіоні. Як Канада, так і Сполучені Штати запропонували прийняти уйгурів, але Таїланд цього не зробив через побоювання розгнівати Китай, як опублікувало агентство Reuters, анонімно посилаючись на американських чиновників та дипломатичні джерела. Таїландська делегація підтвердила, що щонайменше четверо з тих, хто повернувся, почуваються добре, після зустрічі з ними, як повідомляє цього четверга таїландська газета The Nation. Це ЗМІ висвітлює візит до міста Кашгар, де один з уйгурів запросив делегацію до себе додому та розповів, що перед поверненням боявся бути заарештованим, «але прибувши до Китаю, відчув себе в безпеці та висловив подяку китайському уряду». Перед поверненням декілька затриманих оголосили голодування через страх бути повернутими.

«Дипломати та активісти тиснуть, щоб було здійснено незалежний нагляд – наприклад, щоб Міжнародному комітету Червоного Хреста дозволили їх відвідати, але наразі немає жодних ознак того, що Китай збирається це дозволити», – коментує європейське дипломатичне джерело, що базується в Пекіні. До цього часу китайський уряд не надавав детальної інформації про їхню ситуацію, лише загально інформував: «Після повернення цих людей до Китаю та дотримання відповідних юридичних процедур, Китай організував їхнє повернення додому та возз'єднання сімей. Це найкращий захист їхніх прав людини», – вказувало посольство Китайської Народної Республіки в Таїланді на початку березня у заяві, опублікованій Службою новин Китаю.

Злочини проти людяності

Сіньцзян, розташований на крайньому заході Китаю, є автономним регіоном, де існує етнічний конфлікт. Звіт ООН за 2022 рік стверджував, що Пекін міг вчинити там злочини проти людяності щодо уйгурів та інших етнічних мусульманських меншин, застосовуючи політику, яка передбачала масові довільні затримання та інші серйозні зловживання, такі як примусова праця. Натомість китайська влада відповідає, що успішно проводить антитерористичну політику, і вважає ці звинувачення частиною кампанії, організованої Заходом для стримування їхнього розвитку. Ті, хто повернувся, входили до групи з близько 300 уйгурських біженців, які втекли з Сіньцзяну в 2014 році і були затримані в Таїланді, звідки вони сподівалися продовжити свій шлях до Туреччини. Деякі з них були відправлені до Туреччини, інші повернуті до Китаю, тоді як ці 40 залишалися під вартою Таїланду.

Китай обмежив цю справу зусиллями «спільної боротьби з торгівлею людьми та іншими транскордонними злочинами», як заявив наприкінці лютого Лінь Цзянь, китайський представник МЗС, у звичайній заяві, в якій він виступив проти звинувачень, висунутих іншими країнами. «Ми рішуче виступаємо проти спроб використати права людини як привід для втручання у внутрішні справи Китаю та для використання питань, пов'язаних з Сіньцзяном, щоб порушити нормальну поліцейську співпрацю між країнами».

«Рішуче» засудження США

Серед критиків – Сполучені Штати, які засудили «найрішучішими з можливих термінів» примусове повернення до Китаю, «де відсутні процесуальні гарантії і де уйгури зазнали переслідувань, примусової праці та тортур», – заявив минулого місяця державний секретар США Марко Рубіо у заяві. Текст містив застереження Бангкоку. «Як давній союзник Таїланду, ми стурбовані цією акцією, яка може порушити його міжнародні зобов'язання». Минулого тижня США ввели візові санкції проти кількох таїландських чиновників, пов'язаних з депортацією.

Цей епізод можна розглядати як ознаку як теплого моменту у відносинах між Китаєм та Таїландом, так і як переоцінку геополітики після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Репатріація відбулася незабаром після візиту на початку лютого прем'єр-міністра Таїланду Паетонгтарн Шінаватри до Пекіна, а протягом цього року очікується також візит королів Таїланду. «Факт сприйняття Сполучених Штатів як більш віддалених як у геополітичному плані, так і в активному інтересі до прав людини відіграв центральну роль у рішенні Таїланду», – інтерпретує вищезгадане дипломатичне джерело з Європи.