З 10 березня майже 7500 мешканців Вілья-дель-Прадо, містечка, відомого як «город Мадрида», звідки щодня виїжджає 40 вантажівок з овочами, не мають питної води. Причиною стало розлиття річки Альберче через надзвичайні дощі та постійний скид води з греблі Пікадас, який триває, хоча дощів не було вже майже тиждень. Вода не забруднена, запевняє мерія, але її показник каламутності — один із параметрів якості води, що вказує на її прозорість, тобто кількість зважених часток — перевищує норму, що робить її «непридатною для споживання». Хоча мерія сподівалася вирішити проблему за кілька днів, тепер там не наважуються назвати дату, оскільки очікуються нові дощі.

Один із «потерпілих від каламутної води» — Агустін Ганьян Гарсія, пенсіонер-пожежник, який щодня знімає та поширює відео, де видно коричневу воду, що тече з його крана. Ганьян скаржиться на брак інформації, оскільки з «10 березня, коли попросили не пити воду, від мерії не було жодних новин». «Вони мовчать, а це триває вже 24 дні», — нарікає він телефоном. У своїй боротьбі за чисту воду Ганьян писав директору компанії Canal de Isabel II, раднику з питань охорони здоров'я, до Служби підтримки громадян Спільноти, до мерії через Facebook та WhatsApp... «І мені нічого не кажуть, крім шаблонних відповідей про отримання запиту та його обробку», — резюмує він марність своїх пошуків.

Цей пенсіонер-пожежник зазначає, що це не вперше за останні роки: «Раніше у нас ніколи не було проблем, але тепер це повторюється з часів шторму DANA 3 вересня 2023 року, який зруйнував три мости між Альдеа-дель-Фресно та Вілья-дель-Прадо, Чапінерією та Вільямантою. Альберче нанесла стільки піску, що русло піднялося майже на метр».

Муніципалітет забезпечує себе водою з трьох колодязів і є одним з небагатьох у регіоні, що не залежить від компанії Canal, яка відповідає за стічні води. «Проблема в тому, що колодязі знаходяться менш ніж за 10 метрів від річки, яка з часів DANA затоплює їх щоразу, коли йде дощ», — вказує він. За його підрахунками, «це вже вшосте вода стає каламутною», і цього разу це триває найдовше, оскільки повінь була безпрецедентною: «Русло річки сягало 300 метрів, тоді як норма — 80-100 метрів».

Ганьян зауважує, що дві цистерни від Canal, одна для міста та одна для будинку престарілих, — це «тимчасове рішення», яке забезпечує лише питну воду. Але що робити з пральними та посудомийними машинами, з яких посуд та одяг виходять бруднішими, ніж були, з пошкодженими бойлерами, з барами, які не можуть зробити каву чи подати напій з льодом, з душем... та зі шлунками? «У мене дев'ятимісячний онук, який вже деякий час страждає від діареї та блювоти. Не можу стверджувати, що це через воду, але ми його купаємо в ній, і він міг її випити», — зазначає пожежник, який 16 років був опозиційним радником від PSOE.

Мешканця охоплює обурення та безсилля через те, «що це відбувається вшосте, і ніхто не каже, яких заходів вживають», водночас його засмучує, що більшість сусідів сприймає «цю небезпечну ситуацію» без нарікань: «Тут ніхто не протестує». Деякі скарги є на сторінці мерії у Facebook, як-от від Льєрени Керлі, яка запитує, що робиться «для вирішення проблем зі здоров'ям (діарея чи блювота) через воду». «І мене не влаштовує відповідь, що є цистерна. Ми втомилися платити за послугу, якою не можна користуватися, псування бойлерів, пральних машин тощо», — критикує вона. Інший мешканець, Серхіо Рубіо, зазначає, що система колодязів не є життєздатною: «У нас труби з фіброцементу, які є канцерогенними, і вода, яка не вода, а багнюка з надзвичайною кількістю вапна, що забиває крани».

В телефонному інтерв'ю мер Белен Родрігес Паломіно (PP) пояснює, що «вода цього разу не каламутна», як це було понад місяць після DANA, «але її каламутність перевищує норму». Мер також звинувачує «у всьому» шторм DANA, який «зруйнував систему водопостачання, що доти працювала бездоганно». Вона визнає, що протягом року, поки тривали роботи з відновлення мостів (з вересня 2023 по липень), проблеми з водою повторювалися «під час дощів», але зменшує це до «двох-трьох епізодів каламутної води». «З липня проблем не було», — запевняє вона.

Зараз вода жовта, оскільки місто пережило «небачені дощі», і хоча вже майже тиждень не було опадів, річки все ще розлиті, а водосховища скидають воду. «Гребля Пікадас скидала до 350 кубометрів за секунду, а зараз 105», — уточнює Родрігес, через що річка «розлита на понад 800 метрів». Добра новина полягає в тому, що ця вода «надходить чистою з водосховища», тому «каламутність зменшилася більш ніж удвічі», але пити її все ще не можна. «Ми сподівалися, що вона очиститься за кілька днів, але оскільки прогнози обіцяють нові дощі у четвер та п'ятницю, ми не можемо назвати дату», — шкодує Родрігес, просячи мешканців про «терпіння» та дякуючи їм за розуміння.

Мер виключає, що це спричиняє проблеми зі здоров'ям: «Зареєстровано нуль санітарних наслідків, немає зростання гастроентериту, за даними Департаменту охорони здоров'я, який провів відповідні аналізи, до яких додаються аналізи нашої підрядної компанії, що потроїла свої послуги з часів DANA».

Які заходи вжито? Мерія, усвідомлюючи, що «ситуація складна, а клімат настільки змінився, що невідомо, що буде далі», розглядає два паралельні шляхи, обидва довгострокові та пов'язані з бюрократією у природоохоронній зоні. Перший — співпраця з регіональною владою та Гідрографічною конфедерацією Тахо для буріння нового колодязя далі від річки, що «досить складно, оскільки немає місця до теплиць». Другий — вивчення протягом шести місяців разом з Canal можливості підключення до їхньої мережі, хоча це й означатиме підвищення рахунків (зараз вони платять утричі менше). «DANA завдала нам багато шкоди», — підсумовує стурбована мер серед паперів та звітів, додаючи, що на отримання дозволу на нове водозабірне джерело пішов рік. «Ми робимо все можливе, і щойно матимемо рішення, повідомимо», — обіцяє вона.