Європейська комісія готує відповідь на митні тарифи Дональда Трампа

Пріоритетом стає пошук нових ринків та союзників для зменшення залежності Європи. Перші кроки були зроблені ще до повернення республіканця до влади: підписано угоду з Mercosur та оновлено договір з Мексикою.

Цього тижня відбувся важливий символічний жест: 21 член Колегії комісарів на чолі з Урсулою фон дер Ляєн вирушили до Індії, щоб прискорити торговельну угоду. «Наші інтереси у цьому надконкурентному світі здебільшого збігаються. Ми обидва можемо програти у світі сфер впливу, і ми обидва можемо виграти у світі співпраці та спільної роботи», – заявила фон дер Ляєн у Нью-Делі.

Індія та Європейський Союз мають угоду про стратегічне партнерство вже 20 років. Зараз мова йде про більше: досягнення угоди про вільну торгівлю до кінця року, тобто лише через три роки після початку переговорів, як пояснюється у комюніке, підписаному прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді та фон дер Ляєн.

Обидва висловили намір «активізувати співпрацю у торговельних питаннях та зниження ризиків у ланцюгах поставок, інвестиціях, критичних технологіях, інноваціях, таланті, цифровій та економічній трансформації, космічному та геопросторовому секторах та обороні», – зазначається у тексті, підкреслюючи амбітність плану.

Дані Європейської комісії свідчать, що Індія є третім за величиною торговим партнером ЄС, з обміном товарів і послуг на суму 184 мільярди євро у 2023 році. Лише ця цифра говорить про великий потенціал зростання у відносинах між Європою та найбільш густонаселеною країною світу, адже інші два партнери, які випереджають Індію, – це Сполучені Штати з 1,6 трильйонами двосторонніх операцій за той самий рік та Китай з 840 мільярдами.

Але досягнення торговельних угод з Індією непросто, нагадує Ігнасіо Гарсія Берсеро, дослідник інституту європейських досліджень Bruegel та експерт з міжнародної торгівлі. Азійська країна має досить високі ввізні мита.

«Потрібно подивитися, яких форм взаємодії можна досягти з Індією, щоб вона зрозуміла, що крах багатосторонньої системи є згубним для її інтересів», – зазначає він, посилаючись на можливі відповіді ЄС та інших країн на принцип двосторонніх відносин та діалогів, який зараз, здається, переважає у Сполучених Штатах.

«Китай вже став помітним», – пояснює він, виводячи азіатського гіганта з країн, що розвиваються, «Індія, навпаки, є економікою, що розвивається, і її здатність підтримувати стабільні темпи зростання залежить від існування багатосторонньої торгової системи, яка функціонує та є відкритою. Я вважаю, що потрібно спробувати вести більш політичний діалог, щоб вони зрозуміли, що їхня традиційна, дуже оборонна позиція в нинішніх умовах не має сенсу», – підкреслює він.

Джеймс Крабтрі з Європейської ради з міжнародних відносин також вважає, що варто спробувати: «Важко уявити кращий момент для активізації історично тьмяних зв'язків між Європою та Індією».

«Повернення Дональда Трампа до влади у Вашингтоні створило кризу у трансатлантичних відносинах, змусивши Брюссель шукати нові геополітичні союзи», – зазначає британський дослідник. Як він, так і Гарсія Берсеро підкреслюють, що індійський уряд може спробувати скористатися новою геополітичною ситуацією, щоб зблизитися зі Сполученими Штатами та стати важливим азіатським противагою Китаю. Проте, Крабтрі зауважує: «Індійські лідери також повинні зіткнутися з новою складною та непередбачуваною ерою в американській політиці».