Полудень середи, 2 квітня. Десяток письменників перетинають на автобусі гори, що ділять острів Ла-Пальма навпіл. Раптом звістка: метеорологічна служба AEMET оголошує червоний рівень небезпеки. Перший день Фестивалю дитячої та юнацької літератури в Лос-Льянос-де-Арідане скасовано. Та хіба це зупинить творчий дух? У ту ж мить Хав'єр Фернандес, відповідальний за радіо Menudo Castillo, та автори Хосе Карлос Андрес («Небезпечний вампір») і Маргарита дель Масо («Камуньяс») вже плели новий план.

Біля самого вулкана, перед величним масивом чорної лави, що досі чинить опір поодиноким машинам, які розчищають території, поховані під попелом між вереснем та груднем 2021 року, народилося рішення. Четвер, 3 квітня, зустрів острів дощем. Але щойно перша хвиля негоди вщухла, у книгарні «El estudiante» Мануеля Лопеса (одного з організаторів фесту) вже працювала радіостудія Фернандеса. Колом сиділи деякі з 25 письменників, учасників цього четвертого фестивалю, проводячи майстер-клас з творчого розблокування. А кілька дітей, звільнених від уроків через шторм, ловили кожне слово казок від Дель Масо та Грасії Іглесіас («Через якусь муху»).

Це ще один доказ незламності цього фестивалю, чий дебют був позначений трагедією виверження вулкана. У 2021 році Олена Мартінес Бланко, письменниця та власниця книгарні «Serendipias» у Трес-Кантос (Мадрид), домовилася з муніципалітетом Лос-Льянос про адаптацію на острові Міжнародного фестивалю дитячої та юнацької літератури, який вона організовує в мадридському місті. Ідея була та ж: зустрічі в школах та інститутах, а вечорами — заходи у громадських просторах: Муніципальній бібліотеці, театрі Будинку культури, Культурному центрі Real 21. Усе було готове й передбачене, окрім люті природи.

«Пам'ятаю, як у прямому ефірі бачила, як через чотири години після початку виверження школу Los campitos накриває лава», — розповідає директорка заходу. «Ці діти не могли залишитися без книг», — подумала вона тоді. Негайно зв'язалася зі своїми авторами, попросивши надіслати підписаними всі книги, які ті мали вдома — авторські примірники від видавництв. «У мене зібралося п'ять величезних валіз», — продовжує вона. Логістика ускладнилася через надмірну вагу та витрати, які вона не могла покрити. «Видавництво Penguin Random House дізналося, що я лечу, і запропонувало відправити тисячі примірників на острів; якщо я гарантую доставку, вони допоможуть з перельотом», — згадує вона. Гільдія письменників та видавництво профінансували її подорож та додаткові кілограми багажу. Але коли вона вже збиралася на рейс, хмара попелу накрила аеропорт Ла-Пальми. «Рішенням було летіти до Тенеріфе-Північний, там я мав забрати її на машині й відвезти на південь острова, щоб сісти на корабель до Ла-Пальми», — доповнює розповідь Мануель Лопес.

Фінал, як і в більшості казок, що лунають цими днями на острові, був щасливим. П'ять валіз дісталися місця призначення. Книги від Penguin Random House — також. Того дня вони лягли спати о четвертій ранку, спакувавши набори для всіх шкіл західної частини острова, що постраждали від виверження. «Коли дітям роздавали коробки з книгами, це було дуже зворушливо, але я ніколи не забуду, що вони згадали й про нас, вчителів, і привезли примірники й для нас», — розповідає Моніка Вінья Сальгер, директорка початкової школи Ла-Лагуна, однієї з постраждалих від лави.

Учні пані Віньї вже чотири роки «тимчасово», як каже влада, навчаються у культурному центрі Лос-Льянос-де-Арідане, який тепер, завдяки зусиллям педагогічного колективу, схожий на школу. За їхніми підрахунками, залишилося ще два роки до повернення у рідну школу, де в жовтні 2021 року один із лавових потоків зупинився так невдало, що вціліла лише одна будівля. Коли добираєшся туди облаштованими дорогами, однією з небагатьох ознак плину часу та прогресу відновлювальних робіт, бачиш те, що кількома годинами раніше описала Вінья: «блакитна школа», як її знали на острові, зруйнована, чекає на відбудову.

А поки цей день не настав, клас першачків приймає Хав'єра Фонсеку («Словожер») в одному з бараків, перетвореному на класну кімнату. «Уявіть, що у вас є третє око. Закрийте два інших і скажіть, що ви бачите цим», — пропонує він у рамках свого поетичного майстер-класу. «Цим оком ви можете бачити те, чого не бачать інші два». І тут починає працювати уява малечі 6-7 років, з якої народжується поезія. Після заняття в актовій залі на письменника чекають троє учнів шостого класу та робот, зібраний з Lego. Двоє дівчат та хлопець 11-12 років запрограмували його так, щоб, проходячи повз датчик, він ідентифікував обкладинки книг Фонсеки.

В іншій частині міста, у школі Назарет, інша група авторів розподіляється по класах початкової та середньої школи. У молодших класах панує цілковите захоплення. Дітям бракує рук, щоб поставити питання про персонажів Альби Кінтас, наймолодшої авторки цьогорічного фестивалю, яка у 17 років опублікувала «По той бік екрану». Щось подібне відбувається і з Чікі Фабрегат (серія «Зойла»), коли вона ставить питання: «Назвіть мені бажання, яке неможливо здійснити». «Стати русалкою». «Грати в НБА». «Мати всі суперсили». «Не ходити до школи». Ця відповідь викликає шаленство, аж поки один хлопчик не вигукує: «Якщо не буде школи, ви навіть не зможете читати відеоігри! Не було б відеоігор, бо треба ходити до школи, щоб їх створювати!». Після миті роздумів перемагає думка, що без школи можна було б грати більше. Достатня втіха для уявного світу без консолей.

У старшій школі ентузіазм змінюється. Важче побачити підняті руки, що прагнуть поставити запитання. Ці підлітки 15-16 років вражають своїми поглядами та мовчанням. Даніель Бланко, автор «Секрету кохання», привертає їхню увагу, розповідаючи про труднощі письменницької праці та скільки він отримує за кожен примірник (трохи більше євро). Але по-справжньому йому вдається змусити тих двох-трьох учнів-читачів подолати соціальний тиск і наважитися запитати, коли він розповідає про період, коли писав книги для інших. «Це називається письменник-привид, так?», — запитує Паола, одна з тих дівчат, що намагається приховати своє захоплення читанням, але не може.

У п'ятницю письменники відвідали 14 шкіл та інститутів Лос-Льянос та Ель-Пасо. Решта заходів триватимуть до неділі, 6 квітня, у громадських установах. А ще є неофіційна програма, що відбувається десь на розі цих містечок. Наприклад, той момент, коли дві дівчинки 7 та 8 років, Джуліана та Майя, зустрічають Маргариту дель Масо, і з виразу їхніх облич здається, ніби вони побачили Ваяну, персонажа Діснея, зображеного на футболці однієї з них, або будь-яку іншу поп-зірку.