Прокуратура у справах неповнолітніх Барселони оскаржила у вівторок постанову суду першої інстанції № 39 Барселони, який у понеділок відмовився тимчасово призупинити публікацію книги «Ненависть» («El odio», Anagrama) письменника Луїсхе Мартіна. У творі містяться свідчення Хосе Бретона, вбивці, засудженого до 40 років ув'язнення за вбивство своїх дітей, Рут і Хосе, шести і двох років. У книзі також йдеться про життя Рут Ортіс, матері дітей, яка вимагала призупинити публікацію через незаконне втручання в право на честь, приватність і власний імідж загиблих неповнолітніх.

У скарзі прокурор наполягає на тому, що книга може «порушити право на честь, приватність та власний імідж неповнолітніх», і знову вимагає, щоб «копія або чернетка книги» були передані до прокуратури «з метою вивчення змісту та надання відповідного висновку» щодо твору.

Прокуратура у справах неповнолітніх вже вимагала минулого четверга тимчасово призупинити публікацію книги після скарги, поданої матір'ю. Суддя підкреслив, що запит прокуратури полягає в тому, щоб призупинити публікацію книги, яка спочатку була запланована на 26 березня. Суддя також стверджував, що надані матеріали є журналістськими статтями, де згадується книга, «але жодна з них не показує зміст книги».

У своїй апеляції прокуратура робить висновок, що «суддя першої інстанції має більш ніж достатньо документації, щоб оцінити, передбачити та зробити висновок з належною суворістю та впевненістю, що існують більш ніж достатні підстави для підтвердження існування серйозного та неминучого ризику незаконного втручання і, отже, порушення основного права».

«Суддя намагається обґрунтувати, що надана документація не показує зміст книги, — стверджує прокуратура, — що йому неможливо зробити попереднє та індикативне судження і що неможливо чітко визначити жанр, до якого належить книга. Ці міркування є необґрунтованими та явно недостатніми для того, щоб підтримати відмову у вжитті запитуваних заходів». Суд додав у своїй постанові, що «неможливо чітко визначити» жанр, до якого належить книга (маючи на увазі, чи це художня література чи нон-фікшн), «що є питанням особливої важливості при зважуванні меж свободи вираження поглядів». Прокуратура здивована цим сумнівом. «Це дивує, враховуючи, що, згідно з цим твердженням, можливе порушення права на честь може бути скоєне лише книгами певного жанру. Це міркування є неприйнятним і має бути відхилене».