Деталі мирного плану Дональда Трампа щодо України поки невідомі, але після катастрофічного тижня для трансатлантичних відносин можна стверджувати, що це провал для українського народу, для Європи та міжнародного права.

Зустріч президента Зеленського в Білому домі, що більше нагадувала церемонію залякування, стала кульмінацією тривожної тенденції. Історичною віхою стали голосування в ООН, коли Вашингтон і Москва продемонстрували новий союз, де Трамп відкрито стає на бік путінського режиму проти ЄС і демократичних країн.

Зміна позиції США щодо своїх союзників, якими вони були протягом 80 років, передбачає прийняття вигаданих Кремлем аргументів для виправдання вторгнення.

Агресивна та зарозуміла поведінка Дональда Трампа та його віце-президента Дж. Д. Венса здатна зруйнувати зусилля європейських лідерів і української дипломатії, спрямовані на досягнення справедливої угоди про припинення вогню.

Попри дипломатичні зусилля Еммануеля Макрона та Кіра Стармера під час їхніх візитів до Білого дому, обережність виявилась марною через гнів республіканського магната, викликаний мужністю Зеленського у захисті правди. А правда в тому, що Росія розпочала війну, і Києву не допоможуть домовленості з Москвою без гарантій виконання домовленостей Путіним. Політика «доконаних фактів», яку Трамп намагається нав'язати Зеленському, схожа на карт-бланш для російського лідера.

Цього тижня ми стали свідками глибшої прірви, ніж просто розбіжності між зарозумілістю Трампа та Венса та чемною щирістю Зеленського. План Трампа почався з найгіршого: передачі Росії всіх переговорних козирів.

Поспіх Білого дому контрастує з незворушністю Кремля, який не поспішає закінчувати виснажливу війну, що завжди дорого коштуватиме демократичній стороні та дешево – диктатурі.

Трамп, схоже, готовий надати Путіну все, що той вимагав: Україна не вступить до НАТО, Росія анексує окуповані провінції, а на українській території не буде американських солдатів. Крім того, санкції проти Росії будуть зняті, і вона повернеться до G-7.

Як і в ООН, Вашингтон захищатиме Москву на міжнародних форумах під час цього процесу. Це реабілітація агресора та приниження жертви.

Єдиний механізм, що забезпечує згоду Києва – угода про спільну розробку корисних копалин України, підготовлена Білим домом. Це шантаж, на який Зеленський готовий піти в обмін на єдину умову: гарантію того, що Путін не порушить припинення вогню під загрозою помсти з боку європейців та американців.

Зусилля Макрона, Стармера та Зеленського були спрямовані на підтримку трансатлантичного зв'язку, що не дозволить Росії використати мир для переозброєння та продовження експансії. Але навіть це здається неможливим.

Якщо у Вашингтоні нічого не зміниться, Європа має надати Україні необхідні гарантії, не шкодуючи коштів і ризиків, що неминуче вплине на життя європейців. Тон зустрічі, яку прем'єр-міністр Великої Британії скликає в Лондоні, покаже, чи усвідомлюють європейські лідери, що США залишають Україну та Європу наодинці з Путіним, і чи сформулюють необхідний політичний меседж для громадської думки, яка повинна усвідомлювати глибокі зміни, що відбуваються у світі.