Стабілізація інфляції в Аргентині на рівні 2-3% на місяць та часткове відновлення зарплат у деяких секторах економіки призвели до значного зниження рівня бідності. На початку правління Хав’єра Мілея цей показник різко зріс, але офіційні дані, оприлюднені цього понеділка, свідчать про падіння до 38,1%. Це на 14,8 відсоткових пунктів менше порівняно з попереднім вимірюванням (52,9%). «Запам’ятайте це, мандрили», – написав Мілей у соцмережах, святкуючи результат «глибоких економічних реформ, ініційованих президентом».

Дані Національного інституту статистики та переписів (Indec) охоплюють друге півріччя 2024 року і базуються на постійному обстеженні домогосподарств, яке охоплює 29,8 мільйона осіб, що проживають у міських агломераціях (загалом населення країни становить близько 47 мільйонів). Звіт деталізує, що 38,1% бідних – це 11,3 мільйона осіб. Рівень крайньої бідності (тобто тих, хто не має достатньо доходу для покриття харчових потреб) сягає 8,2%, що становить приблизно 2,5 мільйона осіб.

Найбільш вразливою групою населення є діти до 14 років: 51,9% з них є бідними, а 11,5% – живуть у крайній бідності. Соціальна нерівність має також географічний вимір: на північному сході та північному заході Аргентини рівень бідності сягає 47% та 42,8% відповідно. Натомість у Патагонії, на півдні країни, він нижчий за середній показник по країні – 33,5%.

Уряд відзначив позитивну динаміку порівняно з першим півріччям 2024 року, коли відчувався вплив початкових заходів Мілея. Глибоке фіскальне коригування, різка девальвація національної валюти, дерегуляція економіки та значне підвищення тарифів, серед іншого, спричинили стрибок цін на 25,5% у грудні 2023 року та ще на 20,6% у січні наступного року, значно випередивши зростання доходів. Як наслідок, Indec зафіксував зростання бідності з 41,7% у грудні 2023 року (коли Мілей обійняв посаду) до 52,9% у середині 2024 року. За той самий період крайня бідність зросла з 11,9% до 18,1%.

У заяві, поширеній у понеділок, адміністрація президента поклала відповідальність за «безпрецедентну бідність», досягнуту в середині минулого року, на уряд Альберто Фернандеса та Крістіни Кіршнер (2019-2023). Поточне зниження рівня бідності та крайньої бідності пояснюється «боротьбою з інфляцією, яку веде президент», а також «макроекономічною стабільністю та усуненням обмежень, які роками стримували економічний потенціал аргентинців».

Експерти зазначають, що методологія Indec, яка порівнює доходи з цінами на продукти харчування та деякі базові послуги (не враховуючи витрати на оренду житла, освіту чи охорону здоров’я), стає менш точною при різких змінах інфляції. «Можливо, вимірювання Indec перебільшило зростання бідності на початку 2024 року, так само як може перебільшувати падіння у другому півріччі», – зазначав економіст Леопольдо Торнароллі ще до публікації нових даних.

Центр аргентинської політичної економії (CEPA) вказує на ще один аспект: «Використання зміцнення обмінного курсу як інструменту для стримування інфляції дозволило тимчасово знизити бідність. Однак його стійкість залежить від стабільності обмінного курсу. Якщо тиск на долар зросте і уряд буде змушений провести девальвацію, ціни, особливо на продукти харчування, можуть злетіти, погіршуючи купівельну спроможність і нівелюючи досягнення у скороченні бідності».

Адміністрація Мілея сподівається якнайшвидше укласти угоду з Міжнародним валютним фондом, яка передбачатиме надходження валюти та дозволить заспокоїти ринки. Останні два тижні фінансові оператори діють так, ніби зміни в валютному режимі та нова девальвація є неминучими.