Тарифна війна стала суворою реальністю. Оголошення Сполученими Штатами детального переліку мит, які застосовуватимуться до кожної країни-імпортера — від 10% до 49% — спричинило справжній землетрус на фінансових ринках. Інвестори побоюються, що ці заходи вдарять по зростанню світової економіки та спровокують сплеск інфляції. Особливо постраждали автовиробники.

Не оминула ця хвиля і компанію Tesla, керовану Ілоном Маском, головним радником президента Дональда Трампа після його повернення до Білого дому. Але у виробника електрокарів є козир у рукаві. Це його гігафабрики, де переважна більшість компонентів надходить від регіональних постачальників.

Найкращим прикладом такого підходу є величезний завод, який Маск побудував у Бранденбурзі, на схід від Берліна. Його потужність становить 500 000 автомобілів на рік, і незабаром вона може сягнути мільйона одиниць. Ця гігантська фабрика електромобілів поступово збільшувала залучення європейських постачальників для більшості компонентів. З початком виробництва нової Model Y приблизно 92% комплектуючих надходять від компаній з Європейського Союзу (Литва, Бельгія, Чехія, Данія, Німеччина, Франція, Нідерланди, Австрія та Польща).

Емеріто Кінтана, радник фонду Numantia Patrimonio, тримає акції Tesla серед основних позицій свого портфеля. Він почав інвестувати в компанію вісім років тому. На його думку, «той факт, що Маск обрав модель інтеграції всього ланцюжка постачання та орієнтацію на місцевих постачальників, стане вирішальним фактором у цій торговельній війні». Сполучені Штати вже оголосили про 25% мита на автомобілі, що імпортуються з інших країн, а деякі колишні партнери, як-от Канада, відповіли еквівалентним податком на американські автомобілі. Китай вже вийняв з піхов тарифну зброю у вигляді 34% мита на американські авто, а відповідь Європи очікується найближчими днями. Але Tesla, незважаючи на складний період для її акцій на біржі, стала єдиним західним виробником, чиї котирування зросли після оголошення Трампом цих специфічних тарифів для неамериканських автомобілів.

Конкурентна перевага

У складній автомобільній промисловості кожен компонент автомобіля зазвичай надходить з іншого місця. Наприклад, Chevrolet, який збирається та продається в США, може мати деталі, виготовлені в Німеччині, Іспанії, Мексиці, Туреччині чи Тайвані. Всі вони постраждають від нових тарифів, що підвищить кінцеву ціну. Це означає, що тарифи зашкодять не лише іноземним виробникам, але й американським.

«Маск побачив, що довгі та розрізнені ланцюжки постачальників є слабкістю, як це стало очевидно у 2021 році після пандемії. Тому він вирішив, що на гігафабриці в Берліні переважатимуть європейські поставки, в Шанхаї – китайські, а в Техасі – американські», – розмірковує Кінтана. Tesla намагається виробляти всередині компанії або за допомогою місцевої промисловості такі компоненти, як сидіння, бампери чи корпуси дзеркал. Хуан Гомес Бада з фонду Avantage Capital також підкреслює, що наявність таких більш інтегрованих ланцюжків постачання «зменшила ризики, які можуть сильніше вплинути на інших конкурентів».

Крім того, будучи відносно молодою компанією порівняно з конкурентами, такими як General Motors, Stellantis чи BMW, Tesla «має більшу гнучкість». Оскільки остаточна картина тарифної війни в автомобільному секторі ще не сформована, поки що зарано говорити про вплив на ціну кожного автомобіля, «але очевидно, що у випадку Tesla він буде меншим, ніж у її конкурентів», – підкреслює Кінтана. Аналітична команда Barclays поділяє цю точку зору щодо вирішального фактора гігафабрик. «Ми вважаємо, що Tesla виграє від цієї ситуації, оскільки практично все, що вона продає в США, вона виробляє в США. Невелике зростання витрат можливе лише для деяких матеріалів, що використовуються для акумуляторів», – зазначають вони у записці для клієнтів, опублікованій у п'ятницю.

Незважаючи на це, акції Tesla втратили майже половину своєї вартості з середини грудня, що становить падіння на 750 мільярдів доларів. Причин декілька, починаючи з найбільш прозаїчних: прогнози прибутку на 2025 рік знизилися на 33% за останній рік, а на 2026 рік – на 29%. Бізнес не зростає із запланованою швидкістю, що продемонстрували звіти за останні два квартали. Останній, представлений цього тижня, свідчить про падіння продажів на 13%, що є непробачним для компанії, від якої все ще очікують експоненційного зростання доходів.

Хоча фінансові сумніви існували й раніше, зближення Маска з Трампом політизувало бренд і спровокувало хвилю бойкотів. До того ж, конкуренція на ринку електромобілів є надзвичайно жорсткою. «Шкода для бренду очевидна, і це, схоже, є основним фактором, що пояснює зниження продажів у першому кварталі», – пояснює Джин Манстер, керуючий партнер Deepwater Asset Management, у X. «Ймовірно, ці темпи зростання продовжать погіршуватися в найближчі місяці».

Проте, це не знеохочує найзатятіших прихильників Tesla. Для тих, хто, як Емеріто Кінтана, роками стежить за компанією, «нинішні труднощі значно менші, ніж ті, що були у 2018 році, з величезним боргом та колосальними збитками». На його думку, у міру того, як Маск почне дистанціюватися від скорочень адміністрації Трампа, автомобілі з повністю автономним керуванням стануть поширеними в Техасі (заплановано на червень), і почнеться продаж нової версії Model Y — найбільш продаваного автомобіля у світі — «продажі Tesla повинні знову почати стрімко зростати».

Менш оптимістичні спостерігачі, звісно, бачать ситуацію інакше. Деякі інвестори, які місяцями і навіть роками попереджали про завищену оцінку Tesla, стверджують, що ціна, за якою вона торгується навіть зараз, є надмірною, характерною для бульбашки, і її неможливо виправдати лише майбутніми прогнозами продажів та порівнянням з цінами акцій конкурентів. Співвідношення ціни та прибутку Tesla становить 90, що більш ніж у 10 разів перевищує показники інших автомобільних компаній і в 4,5 рази дорожче за Nvidia. Райан Брінкман, аналітик JP Morgan, який давно критикує компанію Ілона Маска, вважає, що «репутаційна шкода, завдана Маском бренду, ще не повністю відображена в ціні».

Дві інші великі компанії, контрольовані південноафриканським магнатом, SpaceX (яка виробляє ракети, організовує космічні місії та є привілейованим постачальником NASA) та Starlink (яка запустила 7000 супутників зв'язку в космос), також можуть постраждати від тарифної війни. Хоча їхній основний бізнес зосереджений у США, останніми роками вони інтернаціоналізувалися та укладали контракти з урядами та компаніями третіх країн. Перехресний тарифний вогонь загрожує завдати шкоди і їхнім фінансовим результатам.