ОЕСР підтверджує вплив інфляції на податок на доходи фізичних осіб (IRPF)

ОЕСР підтверджує вплив інфляції на податок на доходи фізичних осіб (IRPF): працівники несуть більше податкове навантаження на свою зарплату через відсутність своєчасної індексації податкових ставок. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) представила дані, які підтверджують відчуття працівників щодо збільшення податкового тиску на їхні зарплати. Це пов'язано з тим, що в більшості розвинених країн не було своєчасної адаптації IRPF до рівня інфляції. Іспанія не є винятком, і ОЕСР зафіксувала зростання «податкового клину» у 2024 році. «Податковий клин» – це різниця між витратами роботодавця на працівника та сумою, яку працівник отримує на свій рахунок після сплати всіх податків.

У звіті Taxing Wages 2025, опублікованому ОЕСР, зазначено, що податковий клин для неодруженого працівника без дітей із середньою зарплатою в Іспанії становив 40,6% від загальних витрат на робочу силу в 2024 році. Це на 0,41 відсоткового пункту більше, ніж у попередньому році. Збільшення податкового навантаження переважно пов'язане з податком на доходи фізичних осіб (0,35 пункту), оскільки внески на соціальне страхування працівника майже не змінилися (лише 0,01 пункту), а внески роботодавця залишилися стабільними (незначне зростання на 0,05 пункту).

Це зменшення чистих доходів, хоч і помірне, є симптомом ширшого явища, яке ОЕСР підкреслює у своєму аналізі: у багатьох країнах податок на доходи не був достатньо або автоматично скоригований на інфляцію. Іншими словами, зарплати зростали швидше, ніж податкові ставки та відрахування, що змушувало працівників платити більший відсоток своєї зарплати у вигляді податків, незважаючи на те, що їхня реальна купівельна спроможність не покращилася. Цей ефект відомий як «холодна прогресія» та автоматично виникає в податкових системах з прогресивним оподаткуванням, як в Іспанії. Він проявляється тоді, коли податкові ставки не адаптуються до зростання вартості життя. ОЕСР вже спостерігала цю тенденцію в останні роки, коли ціни зростали безпрецедентними темпами, а багато урядів, як-от іспанський, вирішили не коригувати податки.

«Холодна прогресія» може бути пом'якшена за допомогою дефляції, тобто коригування податкових ставок з урахуванням індексу споживчих цін (ІСЦ). Міністерство фінансів Іспанії в останні роки відмовлялося від використання цієї формули, стверджуючи, що вона непропорційно вигідна для осіб з високими доходами, які перебувають у верхніх податкових категоріях і отримають вигоду від зниження ставок у нижчих категоріях. Тому уряд до цього часу захищав інші заходи, спрямовані на підтримку людей з низькими доходами, наприклад, розширення пільг за доходи від праці. За їхніми розрахунками, цей захід дозволяє платнику податків із валовою зарплатою 20 000 євро зараз платити на 24% менше IRPF порівняно з 2018 роком.

Іспанський випадок є частиною загальної тенденції, що спостерігається в країнах ОЕСР. У 2024 році середній податковий клин збільшився в 20 із 38 країн, проаналізованих у звіті, тоді як залишився незмінним у трьох і зменшився в 15. Для неодруженого працівника без дітей із середньою зарплатою податковий клин зріс до 34,9%, що на 0,05 відсоткового пункту більше, ніж у попередньому році. Іспанія з показником 40,6% значно випереджає середній показник, але значно нижча за такі країни, як Бельгія (52,6%), Німеччина (47,9%), Франція (47,2%), Італія (47,1%) або Австрія (47%).

У 14 з 20 країн, де податковий клин збільшився, ОЕСР пояснює основну причину зростанням податку на доходи як відсотка від витрат на робочу силу, оскільки номінальна зарплата зростала швидше, ніж податкові пороги. «У країнах, де не було змін у структурі податку (таких як Австралія, Греція, Південна Корея, Латвія, Мексика, Польща, Словенія та Іспанія), це збільшення пояснюється номінальним зростанням заробітної плати», — пояснює організація. «Якщо податкові пороги зростають повільніше, ніж заробітна плата, відбувається ефективне збільшення податку через прогресивність системи», — додає вона.

Але збільшення податкового клину має й інші причини. В Італії, де цей показник зріс на 1,61 пункту (найбільше в ОЕСР), це пояснюється тим, що середня зарплата перевищила поріг, який дозволяє зменшити внески на соціальне страхування. Словенія також зафіксувала значне зростання на 1,44 пункту після запровадження обов'язкового фіксованого внеску на медичне страхування. На протилежному кінці Португалія, Велика Британія та Фінляндія змогли значно зменшити податковий клин, зменшивши його більш ніж на півтора відсоткового пункту.

Це явище також вплинуло на інші профілі, крім неодружених без дітей. Наприклад, організація пояснює, що податковий клин для подружньої пари з дітьми збільшився в 2024 році до 37,9%, що на 0,78 пункту більше, з яких 0,75 припадає на IRPF. Податковий клин також збільшився у випадку сім'ї, де є лише один працівник. Єдиним домогосподарством, у якого податковий клин зменшився, була одинока мати чи батько з двома дітьми та доходом у 67% від середньої зарплати. «У 2024 році цей податковий клин впав на 0,38 пункту до 15,8%», — підкреслює ОЕСР.