Лихварство для найбідніших: як мікрокредити заганяють у боргову яму

Декількома словами

Мікрокредитування, призначене для допомоги людям у скрутних фінансових ситуаціях, нерідко стає інструментом збагачення фінансових установ за рахунок найуразливіших верств населення. Високі відсоткові ставки, як у випадку з Trive Credit (3813% річних), та відсутність прозорості умов кредитування призводять до боргової залежності. Необхідні законодавчі зміни та посилення ролі судової системи для захисту прав споживачів та запобігання лихварству.


Лихварство для найбідніших: як мікрокредити заганяють у боргову яму

Опитування умов життя, проведене INE та опубліковане минулого місяця, містить декілька показників ризику бідності громадян. Один із цих показників свідчить, що 35,8% населення не мали змоги впоратися з непередбаченими витратами. Непередбачені витрати – це, наприклад, поломка автомобіля, заміна пральної машини або несподіваний рахунок за електроенергію.

Перед лицем таких надзвичайних ситуацій люди, які перебувають у вкрай скрутному становищі, змушені звертатися до фінансових установ, що пропонують такі продукти, як мікрокредити. Це дуже невеликі суми, але з драконівськими умовами. Прикладом є позика від Trive Credit у розмірі 200 євро на термін 92 дні. Сума до повернення становить 360,31 євро. Відсотки, що застосовуються, становлять 1,20% на день, що відповідає річній відсотковій ставці (APR) 3813%. Це випадки, які анулюються через лихварство, але мало хто подає скарги.

Лихварські позики

Лихварські позики – це давня битва, яку суди розглядають з двох точок зору: з одного боку, через закон Аскарате про лихварство 1908 року (який анулює відсоткові ставки, що значно перевищують нормальні, наразі на шість пунктів вище середнього), а з іншого – через відсутність прозорості (через непояснення клієнту економічних наслідків позики).

30 січня Верховний суд анулював через відсутність прозорості положення, що встановлювали відсотки за кредитними картками «revolving». Це стало великим кроком вперед, який передбачає практичне анулювання карток цього типу. Однак 5 березня Високий суд виніс ще одне рішення, яке знову збентежило. Він заявив, що недійсність договору про кредитну картку «revolving» ніколи не закінчується і не має строку давності, але, з іншого боку, повернення неправомірно стягнених коштів має лише п'ятирічний термін позовної давності. Фінансові установи врятовані.

Зловживання цими позиками та картками, які іноді на все життя приковують боржників, важко оскаржити постраждалим. Минулого року Асоціація суддів за демократію розробила Пропозицію щодо реформи Закону про цивільне судочинство щодо лихварських договорів. Суддя Дієго Гутьєррес пояснює: «Ми просимо, щоб дії за посадою у разі відсутності прозорості в зловживаннях могли застосовуватися також у випадку кредитних карток «revolving», як у випадках лихварства, так і у випадках відсутності прозорості». Пропозиція, однак, не була прийнята.

У тому ж напрямку Фернандо Сантос Урбанеха, прокурор із захисту прав споживачів Андалусії, автор першого колективного позову користувачів Gas Natural, який приніс користь понад 100 000 андалузьких сімей, виступає за «створення Спеціальної прокуратури із захисту прав споживачів». Він підкреслює «величезний потенціал прокуратури для впливу через здійснення колективних позовів у різних сферах, що впливають на права, умови життя та добробут громадян». Більше повноважень суддям і прокурорам, щоб запобігти отриманню найбільших фінансових прибутків за рахунок найбідніших.

Read in other languages

Про автора

<p>Автор динамічних текстів із сильним емоційним відгуком. Її матеріали викликають емоції, зачіпають соціальні теми та легко поширюються.</p>